«Локальна пам'ять»: Демонтаж пам’ятника Петру Першому у Полтаві та інші новини регіонів
На Полтавщині відбулась низка урочистих та просвітницьких заходів з нагоди 355-річчя видатного українського літописця доби Козаччини Самійла Величка.
Спершу пам'ять про літописця вшановували у селі Жуки, де народився Самійло Величкою До Меморіального комплексу Козацької слави в центрі села зійшлись представники козацьких організацій, воїни Сил оборони, ветерани російсько-української війни, науковці, освітяни та представники влади, щоб взяти участь у панахиді в пам’ять про Самійла Величка та всіх захисників української землі. Регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар висловив думку, що настав час більш виразно розповідати про Самійла Величка як мазепинця.
Того ж дня у селі Тахтаулове відбувся показ документального фільму «Хто такий Самійло Величко? Літопис Величка та Щоденник Гетьманщини», а також презентація виставки «Батьківщина літописця в об'єктиві сьогодення» про мальовничі куточки його рідного краю козацького історика.
У Полтаві відкрили меморіальну дошку на честь українського військового, який загинув під час російсько-української війни - Володимира В'язуна.
Меморіальна дошка позначатиме початок вулиці В'язуна, яка отримала цю назву внаслідок перейменування вулиції названої на честь радянського військового Кагамлика. Володимир В'язун - український військовий, служив у 49-ому окремому штурмовому батальйоні "Карпатська Січ". Загинув у бою на Луганщині. Відзначений нагрудний знаком "Золотий Хрест" та орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
У Лубнах відбулась презентація видання УІНП «Андрій Лівицький. Листування (1919–1953 роки)».
На презентацію у Лубнах зібрались учні та вчителі ліцею з села Калайдинці, бібліотекарі, громадськість Лубен. Спікером заходу стала полтавська краєзнавиця Марина Кононенко (Ганна Кревська).
Видання УІНП презентує переписку видатного політичного діяча УНР Андрія Лівицького за 1919-1953 роки. Автором-упорядником видання став тодішній співробітник УІНП Ярослав Файзулін, який нині очолює Центральний державний історичний архів України.
У Новосанжарській громаді вшанували пам’ять про видатну уродженку краю, дисидентку та правозахисницю Оксану Мешко.
Урочистості відбулись у Старосанжарській гімназії, де діє кімната-музей Оксани Мешко. В заходах взяли участь учні та вчителі гімназії, а також представники місцевої влади, краєзнавці та громадські активісти. Лекцію про життя та діяльність правозахисниців прочитала професорка Полтавського національного педагогічного університету Ірина Петренко. Регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар нагадав, що постать дисидентки вшановано у топоніміці - вулиця Оксани Мешко є у Полтаві, а також вулиці сестер Мешко у селещі Нові Санжари та селі Старі Санжари.
Також присутні ознайомились з виставкою книг про видатну землячку та подивились документальне короткометражне відео присвячене Оксані Мешко.
На Полтавщині провели деколонізації та декомунізацію назв низки заказників, ботанічних пам’яток, дендраріїв, балок, урочищ.
Перейменування відбулись згідно постанови Кабінету міністрів України №49. Відтепер парк парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва Петровський у Полтаві перейменовано на Шевченківський, а парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва Куликівський на Коломацький.
Також перейменовані наступні урочища: Царівка у Опішненській громаді Полтавського району на Батьки, урочище Куйбишеве у Лохвицькій громаді неподалік села Погарщина на Лісок, урочище Красногвардійське у Гадяцькій громаді Миргородського району на Холоднянське, -урочище Крупське у Кременчуцькому районі на Глобинське. Окрім того перейменувано балки на Полтавщині: балку Комуни у Полтавському районі на Квітучу, балку Козловщинау Миргородському районі на Джерельну. Також перейменування торкнулось інших природних об'єктів: ботанічну пам’ятку природи Жовтнева дача у Лубенській міській громаді перейменовано на Дача, ландшафтний заказник Кротенківський у Полтавській міській громаді на Сем’янівський, ботанічну пам’ятку природи урочище Ульяновські могили у Гребінківській громаді Лубенського району на Почаївські могили, а також гідрологічний заказник Ударник на Зелений гай.
В межах політики деколонізації в Полтаві демонтовано пам'ятник російському імператорові Петру Першому.
За словами представників міськради Полтави, демонтажні роботи реалізували за гроші мецентаів без залученн бюджетних. Демонтаж відбувся згідно з чинним законодавством та з дотриманням усіх необхідних процедур.
Співробітники Першого міжрегіонального відділу УІНП взяли участь у церемонії відкриття нової секції Стіни пам’яті, що відбулася 23 лютого біля Кафедрального собору Різдва Христового Православної Церкви України.
Нову частину меморіалу, схожого на аналогічний у Михайлівського Золотоверхого монастиря в столиці урочисто відкрив архієпископ Одеський і Балтський Афанасій разом з духовенством єпархії, рідними загиблих, ветеранами та громадськістю.
Крім цього, 24 лютого також додаткова ділянка відкрилася на Алеї Героїв в парку ім.Т. Шевченка. Урочистості також розділили рідні загиблих, влада та громадськість.
Також, для Університету Олексій Серветнік презентував комплект брошур, присвячених воєнній історії України та інші видання УІНП, які стануть у нагоді в навчальному процесі. Для УІНП пан генерал Валерій Сокуренко подарував книгу пам'яті загиблих випускників ХНУВС - Героїв російсько-української війни та видання з науково-дослідної діяльності ХНУВС.
20 лютого, до Дня Героїв Небесної Сотні у читальній залі Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського відбулася національно-патріотична година «Небесна Сотня в серцях людських назавжди».
До вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні долучилися студенти та викладачі ДПТНЗ «Вінницького вищого професійного училища сфери послуг» і Вінницького коледжу Національного університету харчових технологій, фахівці та відвідувачі бібліотеки. Про події Революції Гідності 2013-2014 рр. спілкувалися історик Ігор Салецький, співробітник УІНП Олексій Серветнік та учасник Революції гідності Микола Мельник. До національно-патріотичної години долучилися гості з Донеччини
21 лютого 2025 року, у академічній залі Вінницького обласного краєзнавчого музею відбулось відкриття виставки «Бойовий шлях120-ої окремої бригади територіальної оборони».
На виставці представлені прапори і нарукавні знаки, артефакти з передової, трофеї українських військовослужбовців, світлини, що відображають воєнні будні різних батальйонів бригади. Ця виставка – це складова нашої національної розповіді світові про те, як ми 11 років поспіль боримось за кожен клаптик нашої української землі. У рамках цієї виставки згадуються імена бійців 120-ої бригади, які полягли у боях за Україну: Василя Ковальського, Володимира Іпатова, Юрія Сініченка, Ігоря Довганя та Максима Садича, інформацію про яких, світлини та речі передали рідні захисників.
На відкритті були присутні діючі військовослужбовці 120-ої бригади та ветерани, друзі та рідні полеглих захисників, родини Героїв Небесної Сотні Максима Шимка і Валерія Брезденюка, учнівська молодь.
24 лютого 2025 року, до 3-ої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну та 11-ої річниці початку сучасної російсько-української війни, на площі Тараса Шевченка у Вінниці, хвилиною мовчання жителі та гості міста вшанували загиблих захисників України. Було покладено квіти до пам’ятного знаку Героїв Небесній Сотні та загиблим захисникам росiйсько-української війни, інтерактивної стели та стіни пам'яті. До вшанування долучився співробітник Інституту Олексій Серветнік.
24 лютого в Луцьку у Волинському краєзнавчому музеї відбулася публічна лекція сержанта 13 бригади «Хартія» та історика Володимира Бірчака про останніх повстанців визвольного руху у 1960-1967 роках.
«Це була дуже цікава розповідь про тих, хто до останнього залишався вірним боротьбі за незалежність України. Ця інформація досі є маловідомою. Тішуся, що в зал був переповнений і більшість із присутніх – молодь. Після лекції відбулося і обговорення нинішніх подій в обороні цілісності нашої держави», – наголосила організаторка, представник УІНП Леся Бондарук.