"Локальна пам'ять": меморіальні заходи до Дня Гідності та Свободи та інші новини з регіонів
Меморіальні заходи з нагоди Дня Гідності та Свободи в Чернігові, Полтаві та Одесі, а також інші новини з регіонів у чотирнадцятому інформаційно-новинного дайджесту про діяльність міжрегіональних відділів Української інституту національної пам'яті "Локальна пам'ять".
У Чернігові проведено пам’ятний захід з нагоди Дня Гідності та Свободи 20 листопада біля стели Героям Небесної Сотні у Чернігові відбувся пам’ятний захід з нагоди Дня Гідності та Свободи, на який зібралися учасники Євромайдану, представники громадськості та влади.
Заупокійну літію за Героями Небесної Сотні відправив настоятель Кафедрального собору святої великомучениці Катерини Православної церкви України отець Роман.
«Всі три революції в новітній історії України відбулися за складних погодних умов. Але сніг, морози, завірюха не злякали українців, не зломили їх волі до свободи. Не зупинили їх навіть кулі. Це силовики почали розбігатися та відступати при перших пострілах в їх бік, тоді як Героїв Небесної Сотні розстрілювали снайпери, а вони, беззбройні, все одно невпинно йшли вперед. Бо для них свобода, честь і гідність — не просто слова. Це основоположні цінності, задля відстоювання яких вони ладні були покласти життя», — наголосив представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Горобець.
На пам’ятному заході виступили активні учасники революції 2013-2014 років: голова Чернігівської облдержадміністрації Анна Коваленко, громадський діяч Сергій Соломаха, поетеса і громадська діячка Надія Галковська, голова Чернігівської обласної організації НРУ Володимир Петрушенко, також літератор Славко Журавель.
Фото: Північно-східний відділ УІНП
У Харкові в приміщенні історичного музею відкрили виставку «Тріумф людини. Мешканці України, які перемогли ГУЛАГ». Відкриття виставки відбулось з урахуванням карантинних епідеміологічних вимог. Головний спеціаліст Північно-Східного відділу УІНП Едуард Зуб провів оглядову екскурсію для присутніх. Організаторами виступили Північно-східний відділ УІНП, Департамент культури і туризму Харківської ОДА і Харківський історичний музей імені Миколи Сумцова.
Виставка розповідає про українців, які пройшли через радянські концтабори і не лише не зламалися, а й брали активну участь у спротиву тоталітарній державній машині. Норильске, Кенгірське і Воркутинське повстання, активними учасниками та організаторами яких були українські політв’язні, допомогли зруйнувати сталінський ГУЛАГ. Експозиція, створена Українським інститутом національної пам’яті, Центром досліджень визвольного руху, Національним музеєм-меморіалом жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» та Галузевим державним архівом СБУ.
«Радянському тоталітарному режиму не вдалося досягти своєї мети і перетворити українців на слухняних «будівничих комунізму». 24 серпня 1991 року багаторічні в’язні радянських таборів внесли В’ячеслав Чорновіл і Левко Лук’яненко були серед тих, хто вніс синьо-жовтий прапор до будівлі Верховної Ради. До того ж Лук’яненко є автором Акта проголошення Незалежності України. Це і є тріумф людини, яка перемогла радянську репресивну машину», - зазначила очільниця Північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова, додавши, що «ГУЛАГу формально вже давно нема, але традиції його, на жаль, ще живі. У Росії, в окупованому Криму, окупованих районах Донеччини та Луганщини у таборах і в’язницях перебувають українські заручники і полонені. Кримські татари знов зазнають переслідувань за національною ознакою».
Фото: Північно-східний відділ УІНП
З ініціативи всеукраїнської громадської організації «Світанок» та Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у селі Солониця Засульської ОТГ Лубенського району на фасаді місцевого будинку культури відкрили меморіальну дошку уродженцю села, видатному поету і перекладачу, письменнику, номінанту Нобелівської премії Василю Барці.
Автором меморіальної дошки став член Національної спілки художників України Володимир Мірошніченко.
«Відкриття меморіальної дошки Василю Барці на його малій батьківщині - це ще один вагомий крок з увічнення його пам’яті на Полтавщині. У 2016 році з ініціативи Полтавської міської громадсько-наукової топонімічної групи, у якій мав честь і нагоду реалізувати низку важливих ініціатив, ім’я більшовицько-радянського військового діяча Миколи Щорса у межах декомунізаційних процесів зліквідовано з мапи: вулицю неподалік Київського вокзалу було перейменовано на честь Василя Барки. А ще вдячний долі , що мав честь у 2014 році, як керівник Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА, на той час реалізувати проєкт «Поборники незалежності». Серед 22 короткометражних фільмів про долі героїв, які народилися на Полтавщині, створено й історію про Василя Барку», - розповів регіональний представник Українського інституту національної пам’яті Олег Пустовгар.
Фото: Засульська ОТГ
21 листопада з нагоди Дня Гідності і Свободи громада Полтави зібралася біля пам’ятної стели Героям Майдану поруч із облдержадміністрацією. З квітами та лампадками полтавці вшанували Героїв. До стели прийшли новообрані депутати міської, районної та обласної рад Микола Кульчинський, Андрій Карпов, Юлія Городчаніна, Євген Янкевич та ін. Депутат міськради, настоятель Свято-Миколаївської церкви Православної Церкви України о. Олександр Дедюхін відслужив панахиду за Героями Небесної Сотні.
«Усі три майдани - це боротьба за незалежність, це стратегічні кроки української Нації на шляху «Геть від Москви!», - сказав представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олег Пустовгар.
Він оприлюднив Заяву УІНП https://bit.ly/2IYlAoL щодо обшуків у Національному музеї Революції Гідності.
«Обшуки відбулися безпосередньо перед Днем Гідності та Свободи і річницею подій на Майдані. Цим однозначно скористаються антиукраїнські сили, що намагаються дискредитувати Революцію Гідності»,- наголошується у заяві цього центрального органу виконавчої влади.
Захід не був велелюдним, оскільки відбувся у межах вимог Постанови КМУ про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Фото: Північно-східний відділ УІНП
З ініціативи Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП до Дня Гідності та Свободи відбулися телепокази та інтернет-перегляди документальних фільмів про Студентську революцію на граніті.
На полтавських телеканалах «ІРТ» й «Місто+» та офіційній сторінці у Facebook Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім Олеся Гончара продемонстрували новий відеоролик Інститут, який нещодавно виготовлений спільно з Bober Film Studio до 30-річчя Студентської революції на граніті.
А на офіційній сторінці у Facebook комунальної установи «Обласний молодіжний центр» показали документальний фільм «16 днів. Революція на граніті» (виробництво Divaki production, 2011 рік).
Книгу спогадів Анастасії Лисовець про голодомор-геноцид «Скажи про щасливе життя...» та новий документальний короткометражний фільм «Повстання проти голоду» презентували Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Котляревського та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
Своїми думками поділився під час прямого скайп-включення з Києва співробітник відділу аналізу тоталітарних режимів УІНП Віталій Огієнко.
«З 2021 року Інститут нацпам’яті планує перекласти і видати книгу англійською, польською, нідерландською, німецькою та іншими мовами Євросоюзу»,-сповістив він.
Регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар зауважив, що «Анастасія Лисовець писала у шухляду, писала в часи засилля комуністичного режиму, це був період правління Леоніда Брєжнєва, писала не сподіваючись, що вони можуть бути оприлюднені. Це додає написаному переконливості як вагомого історичного документу».
20 примірників книги він передав до Полтавської обласної бібліотеки і поінформував, що нині, коли в період пандемії відвідування бібліотек обмежено, кожен охочий користувач інтернету може скачати електронний варіант книги на офіційному сайті УІНП.
Присутні переглянули й новий документальний короткометражний фільм «Повстання проти голоду», що створений за сприяння УІНП в межах просвітницької кампанії до 87-х роковин Голодомору в Україні.
Фото: Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека
Співробітники Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті взяли участь в урочистостях з нагоди Дня Гідності та Свободи. Традиційно в Одесі заходи з цієї нагоди відбуваються на площі у пам’ятника Дюку на Приморському бульварі. Власне там, де і відбувалися події Євромайдану в Одесі.
Звертаючись до учасників Революції Гідності, керівник відділу Сергій Гуцалюк наголосив на тому, що українці давно сформулювали національні червоні межі, які не можуть переходити ані відверті вороги нашої держави, ані політики, що не відчувають свою історичну роль.
«Давайте згадаємо, за що боролися Майдани в Україні! Невже за прізвища конкретних політиків? Звісно, що ні! Тоді б ті події не називалися б Революцією Гідності! Отже, ми всі боролися не за політичні інтереси, а за свої світоглядні позиції, за належне місце нашої держави в європейській родині, де наше місце. І не слухайте пропаганду, не звертайте увагу на тих, хто здобув тоді владу, або зараз чинить спроби повернути її. Ми вибороли Волю і право обирати вектори розвитку нашої країни!», - заявив Сергій Гуцалюк.
Також керівник відділу повідомив суспільству про обшуки в Національному музеї Революції Гідності і висловив сподівання, що всі питання вирішаться якнайшвидше.
Фото: сайт “Думська”
23 листопада в Одесі співробітники Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті провели робочу зустріч з бійцем пошуково-рятувального судна ВМС ВСУ "Олександр Охрименко" лейтенантом Володимиром Ломовим, а також активістом ГО "Основа майбутнього" Олегом Бореєм.
Під час зустрічі були обговорені питання спільних заходів громадськості, УІНП, а також військово-морських сил України. Зокрема мова йшла про вшанування Героїв України в Одесі, а також спільну роботу по організації заходів з визначення і локалізації історичних і пам'ятних місць.
Звертаючись до гостей, керівник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк зазначив: "Одеса є і буде військово-морським центром не лише нашої держави, але й, надіємося, в найближчій перспективі - блоку НАТО. У зв'язку з цим ми вже сьогодні маємо зробити все, аби інші учасники Північноатлантичного Альянсу, прибуваючи в Одесу розуміли, що таке Україна, її історія та внесок одеситів в безпеку європейського континенту. І я дуже радий тому, що всі ми на одній позиції - і громадськість і держава і армія з флотом".
Також гостям було презентовано видання Українського інституту національної пам'яті.
Фото: Південний міжрегіональний відділ УІНП
25 - 26 листопада 2020 року, відбувся семінар-тренінг для освітян та працівників закладів культури «Декомунізація свідомості» «Декомунізація – Дерадянізація - Деколонізація». Захід організований Центральним міжрегіональним відділом Українського інституту національної пам’яті, Департаментом освіти і науки Вінницької облдержадміністрації, факультетом історії, права і публічного управління Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського, Вінницькою академією неперервної освіти.
З вітальними словами до учасників звернулись заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, заступниця директора Департаменту освіти і науки Вінницької ОДА Олена Чорна, декан факультету історії, права і публічного управління ВДПУ ім. М.Коцюбинського Юрій Зінько, ректор Вінницької академії неперервної освіти Степан Дровозюк, начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Богдан Галайко.
Робота семінару відбувалась в онлайн-платформі Zoom. Переглянути відеозаписи можна на сторінці Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті у мережі Facebook. Загалом до участі у семінарі долучились майже 80 вчителів історії та працівників закладів культури з усіх регіонів України.
27 листопада 2020 року, у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відбулось відкриття виставки «Рушник непереможного духу нації» (вишитий українками у сталінських таборах 1938-1944-х рр.), присвяченої темі спротиву в'язнів сталінських таборів, зокрема, українського опору, що був рушійною силою у руйнуванні імперії ГУЛАГу та радянської комуністичної держави з її злочинним режимом.
Рушник таємно вишитий українками впродовж 1938-1944 рр., перебуваючи в Темниківському виправно-трудовому таборі (Темлаг) Мордовської АРСР (нині РФ). На полотні зображено понад 200 зразків узорів, вишитих різною технікою, більше 200 жіночих трагічних доль. Край рушника обв'язаний гачком різних зразків.
Участь у презентації взяли начальник Центрального міжрегіонального відділу Інституту Богдан Галайко та співробітник відділу Олексій Серветнік. Принагідно, для фондів краєзнавчого музею, до Дня пам’яті жертв голодоморів, було презентовано видання Українського інституту національної пам’яті про Голодомор-геноцид українського народу 1932-1933 рр.
Фото: Центральний міжрегіональний відділ УІНП
27 листопада 2020 року, у Вінниці, напередодні Дня пам'яті жертв голодоморів, жителі та гості міста вшанували пам'ять про усіх жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. До участі у вшанування невинно убієнних жертв комуністичного тоталітарного режиму долучились регіональні представники Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Богдан Галайко та Олексій Серветнік.
«Нашим спільним обов'язком є гідне вшанування вбитих голодом жертв комуністичного режиму, а також розповісти широкому загалу про злочин супроти української нації, причини, наслідки Голодомору та спротив злочинній політиці тоталітарного режиму в Україні» - зауважив начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко
Нагадаємо, кожного року у четверту суботу листопада, в Україні вшановують День пам'яті жертв голодоморів. День пам'яті був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932 – 1933 років був визнаний геноцидом.
Україна внаслідок геноциду 1932 – 1933 років, масових штучних голодів 1921 – 1923 та 1946 – 1947 років втратила мільйони людських життів. Через страшні масштаби злочину та цілеспрямовану політику тоталітарного режиму приховування правди про нього, вчені досі продовжують обговорювати точну кількість жертв Голодомору 1932 – 1933 років. Але мова йде про мільйони обірваних, вбитих страшною зброєю масового ураження – голодом – людських життів.
Цьогорічні вшанування відбуваються в особливих умовах. Людським життям загрожує пандемія коронавірусної хвороби. Запроваджені карантинні заходи вносять обмеження у проведення масових меморіальних заходів. Але ця обставина не може перешкодити гідному вшануванню пам'яті жертв Голодомору.
Тому пропонуємо у цьогорічних заходах до Дня пам'яті жертв голодоморів основний акцент робити на родинних історіях, на вшануванні жертв Голодомору у родинному колі. Тому надзвичайно важливо посилити увагу до Акції «Запали свічку» і запалення свічок у домівках. Запалена свічка у вікні кожної нашої домівки увечері 28 листопада стане виявом нашої пам'яті і віри у майбутнє.
Важливо запалити свічку й біля хрестів, пам'ятних знаків та меморіалів жертвам Голодомору. При цьому вкрай необхідно дотримуватись карантинних заходів (носіння масок, дотримання соціальної дистанції, тощо).
Гаслом цьогорічних заходів є: «Збережи пам'ять. Збережи правду.»
Фото: вінницький інформаційний портал «Вежа»