2014, 16 березня в Криму під контролем російських спецслужб та військових без розпізнавальних знаків відбувся незаконний референдум, за результатами якого влада російської федерації оголосила про приєднання території Криму до складу РФ.

Підготовка до референдуму та його проведення супроводжувалися акціями протесту проукранських та кримськотатарських сил. Фото: www.radiosvoboda.org
Цей референдум став частиною спецоперації російської влади із незаконного захоплення Криму з подальшою анексією цієї території. Для РФ це було принциповим питанням, оскільки в Криму продовжував базуватися російський Чорноморський флот, який російська влада розглядала як основу для перетворення Криму на військову базу для контролю чорноморської зони.
Реалізація плану анексії Кримського півострова почалася 18-19 лютого 2014, коли російські війська без розпізнавальних знаків почали в районі Керченської протоки заходити на територію півострова і зосереджуватися біля українських військових частин з подальшим їх блокуванням. В ніч на 27 лютого, після величезного антиросійського мітингу під стінами Верховної Ради Криму, ДРГ 45-го окремого розвідувального полку спецпризначення повітряно-десантних військ РФ Західного військового округу захопило будівлю парламенту. Також охорону будівлі і стратегічних об`єктів здійснювали завезені з росії так звані «ополченці» та «казаче войско Донскоє». Як зізнався пізніше в ефірі однієї з російських телепередач російський терорист Ігор Гіркін, причетний до пізнішого захоплення Слов`янська та розпалювання війни на Донбасі, він особисто був одним з командирів такого «ополчення». Він же підтвердив, що на позачергове засідання Верховної Ради Криму депутатів звозили примусово під конвоєм «ополченців».
В таких умовах 27 лютого 2014 року Верховна Рада Криму під тиском проросійської частини парламенту та озброєних людей проголосувала за проведення на півострові референдуму щодо визначення статусу Криму. Це було потрібно окупаційній владі для збереження видимості демократичного вибору. Хоча і в самій процедурі, і в формулюванні питань на референдумі, було багато порушень та маніпуляцій.
Дата референдуму кілька разів переносилася. Спочатку він був запланований на 25 травня 2014 року (в цей день в Україні були заплановані дострокові президентські вибори). Пізніше дату було перенесено на 30 березня, а за короткий час – на 16 березня.
Текст бюлетеню референдуму 16 березня було складено маніпулятивно. Громадянам було запропоновано вибір між двома варіантами:
Входження Криму до складу Росії на правах суб'єкта Російської Федерації.
Відновлення Конституції Республіки Крим від 1992 року і залишення Криму у складі України.
Друге питання, попри формулювання «залишення Криму у складі України», значно звужувало права української і кримськотатарської громади Криму. Варіанту збереження статусу кво, як і варіантів непідтримки жодного з варіантів передбачено не було.

Зразок бюлетеня для голосування на «референдумі» 16 березня 2014 року
В день проведення Кримського псевдореферендуму теж було зафіксовано масу порушень. Голосування відбувалося за старими списками, у списки вносилися громадяни РФ, можна було кілька разів проголосувати на різних дільницях. В деяких регіонах було зафіксовано явку більше 100%. На виборчих дільницях не було незалежних спостерігачів від ОО, СНД, ЄС чи ОБСЄ.
Попри це російські джерела оголосили про загальну явку 82,71% жителів Криму, з яких 96,77 %, буцімто, висловилися за входження Криму до складу РФ. За два дні, 18 березня в Кремлі був підписаний договір про прийняття Криму і Севастополя до складу Російської Федерації. Загалом спецоперація з незаконної анексії Криму зайняла трошки більше місяця.
Після анексії відбулося стрімке згортання громадянських свобод. Насамперед, це стосувалося етнічних українців та кримськотатарської громади. Мирних активістів почали кидати до в'язниці, деяких було викрадено або вбито. Півострів зіткнувся з низкою економічних проблем, оскільки залежить від українських транспорту, енергопостачання, харчів, а також через санкції. Протягом року з окупованого півострова на материкову Україну виїхало більше 20 тисяч жителів Криму.
Цивілізований світ не визнав результатів цього псевдореферендуму. У 2014 році крім росії фіктивне «право народу Криму на самовизначення» підтримали лише Казахстан та Киргизстан. Генеральна асамблея ООН підтримала територіальну цілісність України та визнала Крим і Севастополь територією України.
У квітні-травні 2014 року росія спробувала повторити сценарій із псевдореферендумами на території Півдня і Сходу України в рамках їхньої спецоперації під назвою «Русская весна», яка переросла в затяжну війну на сході України. А у вересні 2022 року за цим же зразком було незаконно «включено» до складу РФ тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.