1890 - народився Олександр Шумський

1890, 2 грудня – у селі Стара Борова на Житомирщині народився Олександр Шумський, український політичний діяч.

Із 1908-го входив до складу Української соціал-демократичної спілки. Протягом 1917-1919 років – член Української партії соціалістів-революціонерів. З весни 1919 р. до 1920 р. входив до Української партії комуністів. Після розпуску партії увійшов до складу КП(б)У та був обраний членом ЦК. Належав до партійної групи, яка вимагала самостійності КП(б)У від Комуністичної партії Росії. У 1919 р. – нарком освіти в українському радянському уряді Християна Раковського, 1920 р. – нарком внутрішніх справ, 1921 р. – представник Української СРР у Польщі.

Після повернення до України Олександр Шумський в 1923-1924 роках керував відділом агітації та пропаганди КП(б)У. З вересня 1924 р. по лютий 1927 р. – нарком освіти УРСР, активно проводив політику українізації.

Під час зустрічі з Йосифом Сталіним у жовтні 1925-го поставив питання про усунення Л. Кагановича з посади очільника ЦК КП(б)У та заміщення його українцем В. Чубарем. У листі «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК ВКП(б)У» від 26 квітня 1926 року Сталін поклав на Шумського відповідальність за поширення антиросійських настроїв в Україні.

З іменем Шумського був пов’язаний національний ухил − «шумськізм». Під тиском розгорнутої проти нього політичної кампанії на червневому (1926) пленумі ЦК КП(б)У Олександр Шумський визнав «помилковість» своєї позиції. Звільнений з посади наркома освіти 1927 року й висланий до Москви на другорядну роботу в профспілці.

Заарештований 13 травня 1933 року за звинуваченням в участі в Українській військовій організації. Засудили до 10 років виправно-трудових таборів на Соловках. Міру покарання замінено на 10 років заслання до м. Красноярськ.

Помер 18 вересня 1946 року. Реабілітований 11 вересня 1958 року.

Підготувала Леся Бондарук.