1850 – народився Сергій Подолинський, вчений
1850, 31 липня у селі Ярославка Звенигородського повіту Київської губернії (нині — Черкаська область) у родині високопоставленого чиновника поштового відомства, поета-романтика Андрія Івановича Подолинського народився син Сергій – майбутній лікар, вчений-енциклопедист, громадський діяч, філософ, соціолог і економіст. Один із перших українських науковців, який поєднав природничі, медичні та соціально-економічні підходи до вивчення здоров’я людини і суспільства.
Сергій Подолинський. Фото: uk.wikipedia.org
Загальну освіту отримав удома. У 1867 році вступив на природниче відділення Київського університету. У 1871 році отримав науковий ступінь кандидата природничих наук, захистивши дисертацію на тему «Синтез цукру». Але вирішує стати лікарем і продовжує медичні студії за кордоном (Львів, Відень, Цюрих, Лондон, Париж). У 1876 році отримав диплом лікаря університету в Бреслау (нині – Вроцлав), захистивши докторську дисертацію з теми розщеплення білків ферментами підшлункової залози.
Ще студентом захопився соціалістичними ідеями, відвідуючи політекономічний гурток професора Миколи Зібера, де, зокрема обговорювали «Капітал» Карла Маркса. У 1872 році в Лондоні особисто знайомиться з теоретиками комунізму Карлом Марксом та Фрідріхом Енгельсом, з якими пізніше почав наукову дискусію. Також спілкується з багатьма діячами російської та української еміграції, співпрацює з російським еміґраційним часописом «Вперёд» Петра Лаврова. Але з часом відходить від російських народників.
Повернувшись у 1974 році до України, відкрив у Ярославці народну школу і лікарню, де сам безкоштовно приймав хворих з навколишніх сіл і навчав дітей. Також працював лікарем у київському притулку для дітей робітників і викладачем на курсах медичних сестер – на цих курсах він познайомився з майбутньою майбутньою дружиною, донькою надвірного радника Наталією Андреєвою.
У Києві зближується з «громадівцями», працює в газеті «Киевский телеграф», яка була фактично органом «Київської громади». Як член Південно-Західного відділу Російського географічного товариства мандрує Галичиною, Закарпаттям, друкуючи дорожні нотатки.
Після Емського указу 1876 року, аби уникнути переслідувань, виїхав за кордон. За підтримки товариства галицьких студентів «Січ» разом з Остапом Терлецьким заснував у Відні перше українське видавництво з видання соціалістичної літератури. До того, як австрійська влада закрила видавництво, він видав 4 брошури з питань марксизму, у тому числі 2 власні – «Парова машина» і «Про багатство та бідність».
З 1877 року оселився у французькому містечку Монпельє, викладав там у медичній школі, працював лікарем, публікував статті у французьких, німецьких, італійських часописах. Тут написав основні політико-економічні та філософські праці. «Праця людини та її відношення до розподілу енергії» (вийшла німецькою, італійською, французькою мовами), «Громадівство та теорія Дарвіна», «Соціалізм, нігілізм та тероризм».
Разом з Михайлом Драгомановим та Михайлом Павликом започаткував у Женеві перший український політичний збірник «Громада», докладаючись до його виходу і як автор, і фінансово. У своїх працях намагався поєднати ідеї соціального та національного визволення українців, а його суспільним ідеалом був федеративний союз самоврядних громад.
У багатьох сферах науки Сергій Подолинський був першовідкривачем. Він видав один із перших у світі підручників з політичної економії «Ремесла та фабрики в Україні». Його трактат «Життя і здоров’я людей на Україні» заклав основи української соціальної етногігієни як науки. А на його роботу «Людська праця та її відношення до розподілу енерґії» спирався Володимир Вернадський при розробці теорії ноосфери. Його вважають предтечею екологічного світогляду.
Напружена праця позначилася на здоров`ї вченого. У січні 1882 року він захворів на психічну хворобу, лікувався в французьких клініках, але через три роки мама забрала його до Києва. Помер 12 липня 1891 року. Був похований біля батька на Аскольдовій могилі, але після ліквідації кладовища обидві могили перенесли на Звіринецьке кладовище.
Іменем Сергія Подолинського названо вулиці в Черкасах, Дніпрі та провулок у Новомиргороді. Його спадщину та ідеї популяризує Наукове товариство імені Сергія Подолинського, засноване свого часу відомим ученим та дисидентом, очільником Української Гельсінської групи Миколою Руденком.
Наталя Позняк-Хоменко
Література:
• Сербин Р. Сергій Андрійович Подолинський (1850-1891). Бібліографія// Український історик. – 1986. – № 03-04. – С. 136-144.
• Подолинський С. Офіційний сайт НБУ імені В.Вернадського: http://www.nbuv.gov.ua/node/4762
Матеріали Радіо “Свобода”: www.radiosvoboda.org/a/905788.html