Керівництво УІНП долучилось до вшанування жертв Катинського розстрілу

Керівництво Українського інституту національної пам’яті долучилось до міжурядового вшанування жертв масових розстрілів польських полонених сталінським режимом, після початку Другої світової війни. 

В меморіальний заходах взяли участь міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, міністерка культури і національної спадщини Республіки Польща Ганна Врублевська, представники українського та польського урядів і нащадки загиблих. 

Меморіальні заходи відбулися у національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили», на території якого розташований Польський військовий цвинтар, де поховано кілька тисяч загиблих внаслідок масових розстрілів польських громадян сталінським режимом у 1940 році. Під час заходів відбулося покладання вінків до центрального монумента, пам’ятного знака польських поховань та братської могили Меморіалу пам’яті жертв політичних репресій.

«Сьогодні ми схиляємо голову перед десятками тисяч жертв тоталітарного радянського режиму. Люди офіцерської честі, інтелігенція, юристи, журналісти, інженери, вчителі, лікарі, поховані тут, у Биківнянському лісі, були втрачені двічі. Вони загинули від садистських рук катів з НКВС. Та другою стратою стало забуття. Цей вирок виносили радянські цензори. У 1959 році за пропозицією очільника КДБ Шелєпєна – знищення 21 855 особових справ знищених осіб. Підступний напад СРСР на Польщу, освячений таємною змовою комуністів та фашистського режиму, Катинський злочин десятки разів був замовчуваний», – наголосив у свої промові міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.

Він також зауважив, що жорстокість світу сьогодні є наслідком того, що причетні до цих злочинів уникли відповідальності, адже під прикриттям статусу народу-переможця СРСР до кінця свого існування був повноправним учасником міжнародних відносин. 

Своє чергою міністерка культури і національної спадщини Республіки Польща Ганна Врублевська зауважила, що: «тільки у 2000-му році останки жертв вперше змогли бути гідно поховані на польських воєнних цвинтарях у Катині, Мідному, Харкові. Четвертий цвинтар жертв Катинського злочину був створений у Биківні у 2012 році. Донині залишається невідомим місце поховання близько 3870 жертв з так званого білоруського катинського списку. Ми віримо, що настане день, коли всі жертви цього злочину будуть знайдені і гідно поховані».

Катинський розстріл – це узагальнена назва масових розстрілів польських громадян, які потрапили у радянський полон на початку Другої світової війни, коли Червона армія окупувала західні регіони України та Білорусі, які тоді були у складі Польщі. Розстріли відбувались навесні 1940 року в Катинському лісі на Смоленщині, а також в місті Калінін (нині Твер), в П’ятихатках біля Харкова, Києві, Херсоні та Мінську. За різними даними жертвами масових розстрілів стали близько 20-22 тисяч польських громадян. Кілька тисяч жертв розстрілів було захоронено у Биківнянському лісі біля Києва. У 2001-2012 роках спільною українсько-польською археологічною експедицією проводились ґрунтовні дослідження на території сучасного Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Завдяки розкопкам виявлено понад 200 поховань, у тому числі 70 братських могил, у яких знайдені численні рештки розстріляних поляків. За документами НКВД, знайденими в архівах СБУ, і археологічними дослідженнями, загальна кількість розстріляних полонених поляків у Києві, за різними даними складає понад 2 тисяч осіб. У 2012 році на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відкрили Польський військовий цвинтар з похованнями розстріляних польських громадян.