1844 - народився художник Ілля Рєпін

1844, 5 серпня у Чугуєві на Харківщині народився знаменитий художник, автор картини "Запорожці пишуть листа турецькому султану"  Ілля Юхимович Рєпін.

Ілля Рєпін. Автопортрет

Батько художника походив із козацького роду на прізвисько Ріпа. Відслуживши 27 років, він  вийшов у відставку і одружився з Тетяною Бочаровою, теж із родини військових поселенців, і зайнявся розведенням племінних коней. Родина була досить заможною. Бабуся художника тримала постоялий двір.

Малювати Ілля почав ще змалку. Перші уроки малювання давав двоюрідний брат Трохим Чапигін. Пізніше хлопця віддали на навчання в корпус топографів, згодом пішов учитися іконопису в майстерню Бунакових, підробляв розписуванням храмів.

У 1863 р. Рєпін вирушає підкорювати Санкт-Петербург, фарбує дахи, екіпажі, навіть відра. Паралельно вступає до малювальної школи Товариства заохочування художників, де на талановитого юнака звертає увагу художник Крамской. З другої спроби Рєпін вступає до петербурзької Академії мистецтв, яку закінчує, отримавши золоту медаль, шість років стажується в Парижі.

Попри те, що Ілля Рєпін став частиною культурного світу Російської імперії, зв’язків із Україною він ніколи не поривав, лишивши на згадку цілу серію картин на українську тематику. Найвідоміша з них – «Запорожці» - написана під впливом відомого дослідника історії козацтва Дмитра Яворницького, з яким художник тісно приятелював. Його ж Рєпін і зобразив у центрі композиції в образі писаря. На отримані від картини кошти Рєпін купив собі маєток під Петербургом, де й прожив до кінця життя.

Картина "Запорожці" (1891 р.) Перший варіант картини був завершений 1891 року. Після першого публічного огляду художника критикували за те, що картина була «історично недостовірною». Після експонування полотна на декількох виставках у Росії та за кордоном (Чикаго, Будапешт, Мюнхен, Стокгольм), у 1892 році її купив імператор Олександр III. Картина залишалася у царських зібраннях до 1917 року, згодом опинилася у зібраннях Державного Російського музею.

Ще не завершивши основний варіант, Рєпін 1889 року почав працювати над другим варіантом, який трохи поступається за розмірами початковому варіанту. Цей фінальний варіант «Запорожців» художник спробував зробити «історично достовірнішим», але так і не завершив. Нині ця картина зберігається в Харківському художньому музеї.

Рєпін намагався підтримувати Україну не лише творчо. У 1915 р. художник  відвідав Чугуїв, маючи намір створити в рідному місті «Діловий двір» — вільні художні майстерні. Також він допомагав Спілці образотворчих мистецтв ім. В. Верещагіна в м. Миколаєві, був поважним членом Київської літературно-артистичної спілки, Київської спілки старовини й мистецтва. Його учнями були українські художники Фотій Красицький (онук Тараса Шевченка), Олександр Мурашко, Микола Пимоненко, Семен Прохоров, Ігор Грабар, Никанор Онацький, Іван Макушенко та інші.

В останні дні свого життя Рєпін працював над полотнами «Зустріч гетьмана» та «Козак-бандурист із хлопчиком-джурою». У 1926 р. Рєпін задумав картину «Гопак» і до останнього мріяв про її завершення. Як згадують очевидці, навіть на порозі смерті Рєпін у забутті безперестанку водив рукою (лівою — права давно відмовила), вважаючи, що працює над своєю останньою, «красивою, веселою» картиною, про яку раніше писав у листі Яворницькому: «Навіть столітній дід навприсядки пішов. Підвипили, скачуть… Довкола веселий пейзаж: який і був…».

Помер Ілля Рєпін 30 вересня 1930 р. За заповітом художника, його поховали без труни в парку його садиби «Пенати». Після розпаду Російської імперії могила художника опинилася на території Фінляндії у м.Куоккала.