1991, 9 серпня у Запоріжжі стартував ІІ Всеукраїнський фестиваль української пісні та співаної поезії «Червона рута», перший у східній та південній Україні.
Після вибуху «Червоної рути» у Чернівцях у 1989 році інтерес до цього фестивалю був величезний. Утім, у місті «червоних директорів заводів» до нього поставилися насторожено. На відбіркових концертах, як і на фіналі, який відбувся на стадіоні «Металург», місцевих глядачів було порівняно мало. Зате у ті дні Запоріжжя пережило справжній наплив шанувальників української пісні і культури з усієї України – тим більше, що в ці дні в Капулівці відбувалося традиційне вшанування українського козацтва.
Запорізька «Червона рута» відкрила імена Жанни Боднарук, В’ячеслава Хурсенка, Тараса Житинського, Алли Попової. Його лауреатами стали Юля Юнакова та гурт «Пліч-о-пліч», Левко Бондар і гурт «Бункер Йо», Іннеса Братущик і Орест Хома, а також Андрій Кузьменко, який виступав під сценічним іменем Андрій Кіл.
У фінальному концерті взяли участь і переможці чернівецької «Червоної рути» - Василь Жданкін, Тризубий Стас, Андрій Миколайчук, Андрій Панчишин, «Брати Гадюкіни» та сестричка Віка. Учасників фестивалю вітали відомі політики із так званого національного табору.
В'ячеслав Чорновіл на сцені "Червоної рути"
Закінчився концерт запорізької «Червоної Рути» за чотири години до ГКЧП. На ранок його організаторів та учасників чекала новина про введення у країні, тоді ще СРСР, надзвичайного стану, арешт Горбачова та «Лебедине озеро» на телеекранах. Проте загальмувати хід історії вже було неможливо…