Онлайн-конференція «Вільні в невільній країні»

18 грудня о 15:00 Український інститут національної пам’яті організовує конференцію до ювілеїв Ірини Стасів-Калинець, Святослава Караванського та Миколи Руденка «Вільні в невільній країні». Захід відбудеться онлайн та транслюватиметься наживо на сторінці УІНП у Фейсбуці.

У грудні 2020 року відзначаємо ювілеї від народження трьох представників дисидентського руху. Минає 100 років з уродин Святослава Караванського та Миколи Руденка та 80 – від народження Ірини Стасів-Калинець. У чому унікальність цих людей? Що вони зробили, змінили і яке це мало значення? Чому нам треба знати про ці постаті? Відповіді на ці питання спробують дати учасники онлайн-конференції “Вільні в невільній країні”. Трансляцію заходу можна переглянути за посиланням: https://www.facebook.com/uinp.gov.ua

Учасники конференції:

Богдан Нагайло – журналіст, колишній співробітник ООН, дипломат та директор української служби Радіо Свобода(1989-1991);

Вахтанг Кіпіані – головний редактор інтернет-видання «Історична правда», викладач Українського католицького університету;

Олена Лодзинська – завідувачка Музею шістдесятництва;

Олексій Сінченко – головний редактор серії «Постаті культури»  видавництва «Дух і Літера», доцент Київського університету ім. Бориса Грінченка;

Дзвінка Калинець – донька Ірини Стасів-Калинець;

Олег Руденко – син Миколи Руденка;

Євгенія Руденко – онука Миколи Руденка.

Модератор:

Любов Крупник – співробітниця Українського інституту національної пам’яті.

Історична довідка

Ірина-Стасів Калинець (6 грудня 1940 – 31 липня 2012) – письменниця, шістдесятниця, дисидентка-правозахисниця, учасниця руху за відновлення Української греко-католицької церкви. Вона брала участь у роботі «Меморіалу», «Товариства Лева» та Народного Руху України. Ірина та її чоловік Ігор Калинець були близькими друзями відомих дисидентів і політв’язнів Валентина Мороза, В'ячеслава Чорновола, Василя Стуса, Михайла Гориня, Стефанії Шабатури, Івана Геля. Під час другої хвилі брежнєвських репресій проти діячів української культури Ірина виступила на їхній захист. За це в 1972 році ув’язнена та засуджена до шести років таборів і трьох років заслання. У 2019 році Ірина Стасів-Калинець стала героїнею проєкту УІНП – календаря «Українські жінки XX століття».

Святослав Караванський (24 грудня 1920 – 17 грудня 2016) – український мовознавець, який народився в Одесі. Був у підпіллі ОУН. Багатолітній в’язень радянських концтаборів, в яких провів понад тридцять років. Святослав Караванський уклав перший словник українських рим, який поширювався через самвидав. Виступав за дубляж фільмів українською мовою. В 1965 році, занепокоєний посиленням русифікації у навчальних закладах, написав статтю «Про одну політичну помилку». Це стало підставою для радянської влади знову відправити дисидента у табори.

Микола Руденко (19 грудня 1920 – 1 квітня 2004) – письменник, засновник Української Гельсінської групи, політв’язень радянських таборів. 9 листопада 1976 року в квартирі Андрія Сахарова у Москві Микола Руденко провів пресконференцію для іноземних журналістів, на якій оголосив про створення Української Гельсінської групи. Це була перша легальна правозахисна організація в радянській Україні, яка боролася з порушенням прав людини. УГГ відіграла одну з ключових ролей у відновленні незалежності. Наприкінці 1976 року до групи увійшли Петро Григоренко, Оксана Мешко, Олесь Бердник, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Микола Матусевич, Мирослав Маринович, Ніна Строката.