"Позиція української громади у Польщі є одним із ключових орієнтирів для Інституту" - голова УІНП здійснив робочий візит до Перемишля

З 25 до 27 червня 2021 року тривав робочий візит голови Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича до Перемишля на запрошення української громади в Польщі.

Місто Перемишль є одним із центрів української громади, культурного і громадського життя українців у сучасній Республіці Польща. Українська громада в Перемишлі, багато представників якої є корінними жителями краю, продовжує зберігати історичну й культурну спадщину своїх предків, опікуватися місцями пам’яті українців на території Польщі. Відтак, візит голови Інституту Антона Дробовича спрямований на те, щоб налагодити співпрацю УІНП з представниками української громади, краще зрозуміти потреби і умови її життя, зокрема щодо збереження місць пам’яті, обговорити можливості спільних проєктів.

26 червня голова Інституту після покладання квітів до пам`ятника Папі Римському Іоанну Павлу ІІ, провів зустріч з українською громадою Перемишля в Українському “Народному домі”. Під час зустрічі представники громади, ставили питання про діяльність Інституту та особливості культурної політики України, розповіли про свою діяльність, зокрема про зусилля із збереження українських місць пам'яті в Польщі.

Голова УІНП наголосив, що всі питання стосовно збереження українських місць пам‘яті у Польщі буду обов'язково враховувати думки української громади. 

“Позиція української громади у Польщі є одним із ключових орієнтирів для УІНП при формуванні порядку денного співпраці з офіційною Варшавою. Якщо ж говорити про збереження українських місць пам‘яті у Польщі, то ці питання без врахування думки української громади взагалі розглядатися не можуть”, - зазначив Антон Дробович.

Днем раніше, 25 червня, українська делегація на чолі з головою УІНП відвідала низку українських місць пам'яті в Польщі. Зокрема поховань воїнів УПА в селі Верхрата та горі Монастир, які були зруйновані вандалами. Питання відновлення дошки з іменами воїнів УПА на горі Монастир неодноразово піднімалося в ході переговорів між Україною та Польщею. Зокрема, під час офіційного візиту голови УІНП Антона Дробович у Варшаву у грудні 2020 року.

“Український уряд та українська громада Польщі вітають встановлення системи відеоспостереження на горі Монастир біля могили українських повстанців, які загинули в 1945 році в боротьбі із частинами НКВД. Сподіваємося, що це зробить неможливими акти вандалізму тут у майбутньому. Очікуємо, що незабаром буде відновлена в первозданному вигляді і раніше понівечена польськими радикалами намогильна меморіальна таблиця з іменами загиблих. Вчергове нагадуємо, що за законами світськими і релігійними, кожна людина має право на могилу із вказаним іменем, відтак перешкоджання цьому є беззаконням і проявом аморальної сваволі. Тим більше, що вказана могила є цілком законною, була встановлена самою польською стороною і включена до реєстру культурної спадщини відповідно до польського законодавства”, - зазначив під час відвідин гори Монастир Антон Дробович.

Також українська делегація відвідала меморіал масового вбивства 366 українців в ході каральної акції Армії Крайової під проводом поручника Юзефа Бісса в селі Павлокома 1-3 березня 1945 року. У церемонії вшанування загиблих українців взяв участь голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович та Почесний консул України в Перемишлі Олександер Бачик. Також Антон Дробович вшанував пам'ять депортованих радянською владою в Сибір поляків.

Окремим пунктом програми української делегації стали відвідини цвинтаря в селі Березки, де також покояться цивільні жертви українців. Цвинтар перебуває в занедбаному стані, попри неодноразові звернення української громади до місцевої влади з проханням хоча б встановити паркан навколо цвинтаря.

“Одне з найбільш гнітючих вражень на нас справив стан у якому перебуває старий цвинтар у селі Березки Підкарпатського воєводства (пол. Brzuska). Він знаходиться у лісі без жодної огорожі і там на поховання українців і поляків приходять дикі звірі. Між іншим, це також важливе місце пам'яті про злочини часів Другої світової війни, адже йдеться про могили цивільних українців, які були жорстоко вбиті польськими підпільниками навесні 1945 року. Наша громада у Польщі своїми силами намагається дбати про цей некрополь, крім того її представники вже декілька разів зверталася до місцевої влади із проханням встановити огорожу, але поки ці звернення результатів не дали”, - зауважив Антон Дробович

За словами очільника головної управи Товариства українців, політв'язнів та репресованих у Польщі Олександра Стеця, наразі у різному стані на Сході Польщі є понад 1200 цвинтарів з українським похованнями, не враховуючи безліч окремих могил та братських поховань воїнів УПА в лісовій місцевості. 

“Що стосується цивільних місць пам'яті, без місцевого населення, яке могло б піклуватись про ці місця, вони нищіють. Нас тут мало, щоб ми могли повноцінно їх захищати. Що стосується поховань, де спочивають учасники наших визвольних змагань, то в питаннях учасників подій 1917-1921 років ситуація ще досі не є доброю, але вже не є поганою. Натомість що стосується других визвольних змагань 1940-вих років, то тут через конфлікт пам'яті з польськими сусідами виникають складнощі. Наразі польська держава вважає усіх без винятку учасників ОУН-УПА злочинцями, а так не буває. Тому виникають конфлікти, які будуть тривати допоки не почнуться паритетні розмови”, - зазначив Олександр Стець.

Таким прикладом є ділянка 58 Муніципального цвинтаря Перемишля, яку також відвідала українська делегація на чолі з головою УІНП. Першопочатково на цій частині цвинтаря захоронювали самогубців. Однак, в 1945-1947 роках тут ховали жертв польського комуністичного тоталітарного режиму. Зі ста поховань гіпотетично - це поховання українців, зокрема представників підпільних організацій. Щонайменше пять поховань мають документальні підтвердження. Однак, на цвинтарі досі невпорядковані могили та відсутні іменні таблички на так званих “березових хрестах”.

27 червня голова Українського інституту національної пам'яті взяв участь в панахиді за загиблими воїнами Армії Української Народної Республіки та Української Галицької Армії в селі Пикуличі та поклав вінок до братської могили загиблих учасників визвольних змагань 1917-1921 років.

Розпочався захід богослужінням у соборі святого Івана Хрестителя Української греко-католицької церкви. Після відбулась панахида на Українському військовому цвинтарі в селі Пикуличі, де поховано понад 2 тисячі українських військовиків періоду Української Революції 1917-1921 років, які загинули в таборі для полонених від важких хвороб.

Чин панахиди відправили священики Української греко-католицької церкви. Традиційна церковна хода в пам'ять про загиблих скасована вдруге через пандемічні обмеження.

"Від імені уряду України, я дякую українській громаді Польщі за те, що вже понад 100 років ви дбаєте за цим визначним місцем пам‘яті. Тут спочивають вояки, які вірили та боролися за незалежну Україну в той час, як в багатьох інших українців ще не було достеменно утверджено прагнення власної держави. Вони були не лише візіонерами, але звершителями цієї мети. Їх завзяття і сміливість думки дали поштовх до того, щоб вільній Україні бути. Цьогоріч ми відзначатимемо 30 років від проголошення незалежності та тепер уже збереження пам‘яті про наших славних воїнів є не лише справою честі та людяності, але й важливим заходом збереження і зміцнення  української держави", - заявив під час виступу Антон Дробович.

Також на заході були присутні представники дипломатичного корпусу України в Польщі, делегація депутатів з Львівської обласної ради на чолі з  відповідальним секретарем Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святославом Шереметою, представники польської влади, небайдужі польські активісти та члени української громади Перемишля.

Особливим гостем меморіальних заходів став видатний дослідник і діяч у справі збереження українських місць пам`яті у Польщі, автор книги "За нашу і вашу свободу. Учасники українських визвольних змагань 1917–1921 рр.: Місця пам'яті в Польщі. Довідник", історик Олександр Колянчук.

У бесіді Антон Дробович подякував Олександру Колянчуку за його працю в сфері відновлення історичної правди, збереження українських місць пам`яті у Польщі та наголосив на важливості його праці "За нашу і вашу свободу. Учасники українських визвольних змагань 1917–1921 рр.: Місця пам'яті в Польщі. Довідник" для створення нового проєкту УІНП “Віртуальний некрополь української еміграції”.

На завершення поїздки українська делегація відвідала Єврейський цвинтар в Перемишлі, місце зруйнованого поховання воїнів УПА в селі Грушовичі, греко-католицьку церкву Різдва Пресвятої Богородиці занесену до світової спадщини ЮНЕСКО та могилу автора музики Державного Гімну України Михайла Вербицького у селі Млини.

“Це надзвичайно важливий візит. Візит посадовця відповідального за політику національної пам'яті України - це надзвичайно важливо для української громади в Польщі. Ми щиро вдячні пану Дробовичу, що він відвідав усі заплановані місця української пам'яті в Польщі. Ми дуже раді візиту української делегації та чекаємо наступного візиту, адже окрім Надсяння є ще Холмщина, Лемківщина, Підляшшя. Все це своєрідні регіони з своїми особливостями, однак - все це українська родина”, - резюмував візит робочої делегації в Польщу голова головної управи Товариства українців, політв'язнів та репресованих у Польщі Олександр Стець.

Фото: Ігор Кромф