Роковини трагедії: у Бабиному Яру відбулася спільна міжрелігійна молитва
29 вересня у День пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» відбулася спільна міжрелігійна молитва пам’яті.
Вже третій рік поспіль Світовий Конґрес Українців спільно з Українським інститутом національної пам’яті та Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» віддає шану жертвам Бабиного Яру проводячи спільну міжрелігійну молитву пам’яті.
Захід відбувся за участю Головного Рабина України Моше Реувена Асмана, архієпископа Православної церкви України, секретаря Київської митрополії ПЦУ, намісника Свято-Михайлівського монастиря Агапіта (Гуменюка), єпископа Київсько-Житомирської Римсько-Католицької Церкви в Україні Віталія Кривицького, Єпископа Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви Маркоса Оганесяна, протоієрея Української греко-католицької церкви, керівника Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ в Україні Олекси Петріва.
Також на заході були представники органів влади та громадськості. Зокрема, у меморіальному заході також взяли участь т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, перший заступник голови Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Войтанович, директор представництва Світового Конґресу Українців в Україні Сергій Касянчук, очільниця Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова.
Під час свого виступу т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв сказав: «З року в рік це місце стає магнітом думок про трагічне минуле. Історія нас вчить, що викорінити зло майже неможливо, але це не значить, що ми не повинні боротися зі злом. Вся історія людства – це історія боротьби добра і зла. Але криваві уроки історії не можна забувати. Їх треба детально вивчати, щоб знати, як запобігти. Злочинці, які спричиняють такі трагедії, обов'язково мають бути покарані. І про їхні злочини має знати кожен у світі».
У своєму зверненні до учасників заходу голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович зазначив: «Другий рік поспіль у Бабиному Яру ми вшановуємо памʼять жертв Голокосту, жертв нацистських злочинів на тлі повномасштабної війни Росії проти України, яка також супроводжується геноцидними практиками. Це змушує нас задуматися: наскільки ефективні усталені меморіальні практики та мова памʼятання про трагедії і злочини минулого, якщо геноциди, масові вбивства, злочини агресії відбуваються знову і знову по світу? Коли ми збираємося на такі меморіальні заходи, як сьогодні у Бабиному Яру, згадуємо, віддаємо шану євреям та ромам, іншим жертвам минулих злочинів, то не повинні самозаспокоювати себе, ніби це все, що потрібно. Ми повинні бути чутливо налаштованими і запитувати, а чи працює наша історична памʼять на майбутнє, чи достатньо ефективна наша мова памʼятання, чи може колективна памʼять слугувати запобіжником від повторення злочинів і якщо так, то якою вона для цього має бути? Це питання, про які також нагадують роковини трагедії Бабиного Яру і на які доведеться шукати відповідь».
Проведення у День пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру міжрелігійного заходу з участю глав церков та духовних лідерів юдейських громад стало вже традицією. Започаткували її у 2021-му, у 80-ті роковини трагедії, Український інститут національної пам’яті, Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», Світовий Конґрес Українців.
«Бабин Яр, спільна трагедія, як для єврейського, так і для українського народу, залишається відкритою раною для України та всього людства. Вона нагадує нам про крихкість людського життя та смертоносну сутність тоталітарних і авторитарних режимів. Вшановуючи пам’ять жертв Бабиного Яру, світ не може з певністю сказати “Ніколи знову!” – поки існує зло і ненависть у вигляді путінської Росії. Міжнародна спільнота має об’єднати всі можливі зусилля, щоб зупинити це зло та допомогти українцям перемогти у війні за незалежність своєї країни та фізичне існування свого народу!» – наголосив Президент СКУ Павло Ґрод.
Духовні лідери звернулися з словами про пам'ять та молитвою. У продовження заходу усі присутні вшанували пам’ять жертв Бабиного Яру хвилиною мовчання та поклали до пам’ятника «Менора» символічні камінці за єврейською традицією й запалили лампадки.
Захід був організовано Світовим Конґресом Українців і Українським інститутом національної пам’яті разом з Державною службою з етнополітики та свободи совісті та Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр».
Довідково.
Впродовж двох років німецької окупації Києва, в 1941–1943-му, маховик смерті, розгорнутий нацистами у Бабиному Яру, забрав життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору. Бабин Яр став символом «Голокосту від куль» у світі: 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. Їх прирекла на смерть націонал-соціалістична ідеологія, яка спиралася на «расову теорію». Вона ділила людей на «вищі» та «нижчі» раси. А євреї та роми взагалі опинилися поза цим поділом, нацисти не вважали їх вповні людьми, вбачали в них ворогів і загрозу. Бабин Яр залишається нагадуванням, до чого призводять расизм, ненависть і міжнаціональна ворожнеча, переслідування людей на основі національності, віри тощо.