Руйнуючи імперські міфи: Інститут національної пам’яті презентує соціальний ролик про Гетьмана Мазепу

Руйнуючи імперські міфи: Інститут національної пам’яті презентує соціальний ролик про Гетьмана Мазепу

Цього року Україна відзначає 380-річчя з дня народження гетьмана Івана Мазепи. Він став однією з ключових фігур Полтавської битви, яка відбулася 27 червня (8 липня) 1709 р. між військом короля Швеції Карла ХІІ та козаками з одного боку та армією московського царя Петра І з іншого.

Ця битва була відчайдушною спробою Мазепи зберегти суверенітет та європейський курс України. А для Росії вона стала однією з ключових ідеологем насадження «русского мира» та формування міфу про Івана Мазепу лише як про «зрадника».

Напередодні цієї дати Український інститут національної пам’яті спільно з продакшн «Bober studio» презентують соціальний відеоролик, у якому Мазепа постає як фігура світового масштабу. Підкреслюється передусім його роль в розвитку освіти, культури, європейська волелюбність, яка досі надихає поетів, художників, композиторів по всьому світу.

 

«Протистояння Мазепи і Петра І – це екзистенційне протистояння волелюбного українського духу і російських імперських амбіцій, які ми досі спостерігаємо на прикладі війни на сході. Не випадково слова «мазепинець», як пізніше «петлюрівець» і «бандерівець» в російській свідомості стали символами нескореності та українства. І нині, разом із декомунізацією, ми маємо позбуватися імперської спадщини, повертаючи нашу справжню історію і наших справжніх героїв», - зазначила перша заступниця голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Ролик вийшов у серії «Люди епохи», започаткованої Українським інститутом національної пам’яті. Раніше у цій серії вийшли відеоролики до ювілеїв Людмили Старицької-Черняхівської, Євгена Сверстюка та Симона Петлюри.

Переглянути відеоролик можна тут.

Також до 310-річчя Полтавської битви приурочений круглий стіл «Редут імперії. Полтавська битва 1709 року як місце пам’яті: історія, міф, роль у насадженні ідеологеми «русского міра» в Україні», який відбудеться 26 червня о 10.30 в Укрінформі.

 

Історична довідка 

В ході Північної війни між Московським царством та Шведською імперією у 1700–1721 рр. за панування на Балтиці становище Гетьманщини у складі Московського царства постійно ускладнювалося. Цар Петро І вимагав від гетьмана Івана Мазепи все більше допомоги живою силою, провіантом та амуніцією, готуючи паралельно реформу козацьких військ із перетворенням полків на регулярну армію. Коли шведські війська пішли на Україну, Петро І наказав Мазепі застосувати тактику «випаленої землі»: від Пскова до Сіверської України на глибину 200 верст мала виникнути «мертва зона», звідки мали виселити все населення, хліб – заховати в ями, а міста і села – спалити. Спаленню підлягав і Київ з усіма церквами та монастирями. Правобережну Україну Петро І мав намір віддати Польщі, щоб здобути прихильність польських магнатів, які підтримували короля Августа.

У цій ситуації Мазепа прийняв рішення перейти на бік Швеції, щоб зберегти територіальну цілісність України і становище козацтва. Восени 1708 р. Іван Мазепа та Карл ХІІ підписали договір, за яким шведський король гарантував Україні «... цілість її кордонів, непорушність вольностей, законів, прав і привілеїв». Наприкінці березня 1709 р. на вірність Карлу ХІІ та гетьману Мазепі присягнув кошовий отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко разом з 8-тисячним козацьким військом.

Дізнавшись про союз Мазепи і Карла ХІІ, Петро І наказав знищити гетьманську столицю Батурин – були вбиті всі мешканці, навіть немовлята. Згодом так само були розорені і спалені Чортомлицька і Переволочна Січ.

Полтавська битва стала переломним моментом у Північній війні і в геополітичній долі України. Поразка військ Карла ХІІ та Івана Мазепи призвела до остаточної втрати Україною державності і перетворення її на частину Російської імперії. Усіх полонених українців було люто катовано і страчено. Ім’я Івана Мазепи (а з ним – і всіх українців) російська історіографія всіляко намагалася демонізувати, навісивши тавро зрадників.

Після Полтавської битви Карл XII та гетьман Мазепа з військом змушені були шукати притулку на землях Молдови, підлеглих Туреччині.

22 серпня 1709 р. в Бендерах гетьман Іван Степанович Мазепа помер. Похований у румунському місті Галац. Хоча нині точне місце його могили не відоме.