Перелік осіб та подій що не містять символіку російської імперської політики

Перелік № 2

осіб та подій, об’єкти, присвячені яким, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», підпадають під винятки і не містять символіки російської імперської політики

Перелік формується на виконання статті 6 Розділу VI. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» на підставі фахових висновків Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті з питань реалізації норм Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» (далі – Експертна комісія), висновків, роз’яснень та рекомендацій Інституту за результатами розгляду звернень органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, юридичних осіб, громадян.

Перелік не є вичерпним і доповнюватиметься з урахуванням фахових висновків Експертної комісії, висновків, роз’яснень та рекомендацій Українського інституту національної пам’яті, наданих відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу».

Перелік буде доповнено особами та подіями періоду Російської держави, Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Російської Федерації.

Айвазовський Іван Костянтинович	1817–1900	російський художник вірменського походження
Аркас Микола Миколайович	1853–1909	композитор, поет, фольклорист, культурно-освітній та громадський діяч, історик.
Бенардос Микола Миколайович	1842–1909	український винахідник грецького походження, творець дугового електрозварювання
Боровиковський Володимир Лукич	1757–1825	український та російський маляр, живописець, іконописець та портретист, академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1795).
Брюллов Карл Павлович	1799–1852	російський художник, представник класицизму та романтизму. Був одним з найактивніших організаторів викупу Шевченка з кріпацтва, а також був вчителем Тараса Шевченка, Івана Сошенка, Дмитра Безперчого в Академії художеств.
Вакуленчук Григорій Микитович	1877–1905	уродженець Житомирщини, унтерофіцер Чорноморського флоту, один з керівників повстання на броненосці «Князь Потьомкін-Таврійський» у 1905 році. Він загинув у перший день повстання від смертельного поранення. Його похорон в Одесі перетворився на масштабну демонстрацію проти російського самодержавства.
Врубель Михайло Олександрович	1856–1910	видатний художник-символіст з польським корінням, чия творчість мала значний вплив на розвиток модерну в Україні.
Верховцев Олександр Аполлонович	1837–1900	російський інженер-залізничник, керівник Катерининської залізниці (нині Придніпровська залізниця)
Герцен Олександр Іванович	1812–1870	російський письменник, публіцист, літературний критик, філософ, громадський діяч, прихильник ідеї державної незалежності України
Гоголь Микола Васильович	1809–1852	письменник українського походження, найвизначніший представник «української школи» російської літератури, збирач українського фольклору
Даль Володимир Іванович	1801–1872	російський письменник та учений
Данилевський Григорій Петрович	1829–1890	український та російський письменник, публіцист, чиновник, мандрівник, етнограф, історик, автор художніх творів і наукових праць з минулого України
Дерібас Осип Михайлович (справжнє ім’я Хосе (Хосеп) де Рібас і Бойонс)	1751–1800	російський адмірал, з 1794 р. флотський, армійський і цивільний начальник у Хаджибеї (перейменованому в Одесу), сприяв розбудові порту і міста Одеси
Докучаєв Василь Васильович	1846–1903	російський природознавець, основоположник генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії; у 1888–1894 роках на запрошення Полтавського губернського земства очолював експедицію, що вивчала ґрунти, рослинність і геологічні умови Полтавщини, ініціатор складення ґрунтових карт губернії та створення природничо-історичного музею у Полтаві
Засядько Олександр Дмитрович	1779–1837	український фахівець у галузі створення та бойового використання порохових ракет, Конструктор та фахівець з розробки ракетної зброї
Каразін Василь Назарович	1773–1842	український та російський вчений, винахідник, громадський діяч, автор проєктів ліберальних реформ державного устрою, засновник Харківського університету (1805)
Кибальчич Микола Іванович	1853–1881	видатний український винахідник і інженер-конструктор, який створив проєкт першого у світі реактивного літального апарата. Був активним членом організації «Народна воля» і безпосередньо брав участь у замаху на російського імператора Олександра II, за що був страчений.
Кішка Петро Маркович (відомий як матрос Кішка)	1828–1882	уродженець Поділля (сучасна Вінницька область), моряк Чорноморського флоту, учасник Кримської війни 1853–1856 років. Особа, що не займала керівних посад в органах влади чи військових формуваннях Російської імперії
Кобле Томас (Фома Олександрович Кобле)	1761–1833	генерал-майор російської армії, градоначальник Одеси. Перебуваючи на посаді коменданта Одеси, він керував боротьбою з епідемією чуми. Втілював нові підходи в розвитку сільського господарства на півдні України.
Короленко Володимир Галактіонович	1853–1921	російський письменник та громадський діяч
Крамський Іван Миколайович	1837–1887	художник-портретист українського походження, теоретик образотворчого мистецтва, академік живопису
Купрін Олександр Іванович	1870–1938	російський письменник та журналіст. Обстоював ідею «автономності народів, що входять до складу російської держави»
Ланжерон (Луї Олександр Андро де Ланжерон)	1763–1831	градоначальник Одеси (1815–1820), перетворив місто на порто-франко (вільний порт), що сприяло стрімкому економічному розвитку та становленню Одеси на великий торговельний центр. Ланжерон також сприяв розвитку міста як культурного та наукового осередку, заснувавши Рішельєвський ліцей і Ботанічний сад.
Леванідов Андрій Якович	?–1802	російський воєначальник, намісник Слобідської України, збирач української старовини і меценат (по ньому лишився т. зв. Андрія Леванідова Малоросійський літописець, укладений на початку 1790-х рр.). Протегував українському історикові Архипу Худорбі та композиторові Артему Веделю
Лєсков Микола Семенович	1831–1895	російський письменник і публіцист. Його життя та творчість тісно пов’язані з Україною, де він жив і працював у Києві протягом тривалого часу. Лєсков глибоко вивчав українську мову та культуру, що відобразилося в багатьох його творах, де часто зустрічаються українські мотиви, персонажі та народний колорит.
Лисянський Юрій Федорович	1773–1837	видатний український мореплавець, географ і капітан 1-го рангу, один із керівників навколосвітньої експедиції 1803–1806 років. Його праці стали цінним внеском у світову географічну науку та історію мореплавства.
Маразлі Григорій Григорович	1831–1907	міський голова Одеси. Перебуваючи на цій посаді протягом 16 років (1878–1895), він перетворив місто на процвітаючий культурний та економічний центр. За його керівництва було збудовано водогін, проведено електричне освітлення, розвинено кінний трамвай та засновано численні освітні й культурні заклади, на що він часто витрачав власні кошти.
Мацієвич Левко Макарович	1877–1910	видатний український інженер-кораблебудівник, один із перших українських авіаторів та піонерів світового повітроплавання.
Мечников Ілля Ілліч	1845–1916	український, російський та французький науковець, один з основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології та мікробіології, творець наукової школи.
Мокрицький Аполлон Миколайович	1810–1870	український живописець і педагог
Мясоєдов Григорій Григорович	1834–1911	російський і український живописець
Мясоєдов Іван Григорович	1881–1953	український художник, графік та представник модернізму, тісно пов'язаний із Полтавою, де він провів значну частину свого життя та творчості.
Некрасов Микола Олексійович	1821–1878	російський письменник та публіцист, особа, що не глорифікувала російську імперську політику
Немєшаєв Клавдій Семенович	1849–1927	російський інженер-залізничник, державний діяч; на посаді начальникаа Південно-Західної залізниці сприяв швидкому розвиткові залізничного транспорту в Україні, заснував школу для дітей залізничників у Києві, а також технічні училища в Києві та Одесі
Нестеров Петро Миколайович	1887–1914	видатний авіатор, який вважається основоположником вищого пілотажу. Він увійшов в історію як перша людина у світі, що, 9 вересня 1913 року над Києвом, виконала «мертву петлю» (повну повітряну петлю) на літаку. Менш ніж за рік, під час Першої світової війни, він також здійснив перший в історії повітряний таран, під час якого загинув.
Новосельський Микола Олександрович	1818–1892	видатний український лікар, громадський діяч і мер Одеси (1867–1875), який вважається одним з основоположників курортного лікування на Півдні України. Завдяки його зусиллям і медичним знанням було засновано перші грязелікарні на Хаджибейському лимані. Новосельський також відіграв ключову роль у будівництві Одеського водогону, що стало важливим кроком у перетворенні міста на великий лікувальний та відпочинковий центр.
Пирогов Микола Іванович	1810–1881	російський учений, хірург та анатом, засновник військово-польової хірургії, педагог і громадський діяч
Павлов Іван Петрович	1849–1936	російський фізіолог, автор наукових праць про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення; засновник російської фізіологічної школи
Попов Олександр Степанович	1859–1906	російський винахідник і фізик в сфері електротехніки, педагог
Прахов Адріян Ві́кторович.	1846–1916	мистецтвознавець, археолог та художній критик, професор, керівник групи художників, що здійснювала розпис Володимирського собору в 1884–1896 роках. Відомий археологічними дослідженнями пам'яток архітектури
Рішельє Еммануїл Йосипович (справжнє ім’я Арман Емманюель Софій Септіманій де Віньєро дю Плессі, герцог д’Егійон, герцог де Фронсак, герцог де Рішельє)	1766–1822	французький та російський державний та військовий діяч, міністр закордонних справ і Прем’єр-міністр Франції, перший градоначальник Одеси
Рилєєв Кіндрат Федорович	1795–1826	російський поет, учасник повстання декабристів, прихильник ідеї національного визволення України.
Рєпін Ілля Юхимович	1844–1930	російський та український художник, серед найвідоміших творів якого картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»
Сажин Михайло Макарович	1818–1887	російський та український маляр і графік. Виконав аквареллю і сепією низку краєвидів і архітектурних споруд Києва.
Соловцов Микола Миколайович	1857–1902	видатний український і російський актор, режисер і театральний діяч. Уродженець Полтави, засновник і художній керівник знаменитого театру «Соловцов» у Києві, який діяв з 1891 по 1902 рік. Цей театр став одним із провідних культурних осередків міста.
Ушинський Костянтин Дмитрович	1823–1871	російський педагог і правознавець українського походження, один із засновників педагогічної науки та народної школи в Російській імперії
Фабр Андрій Якович	1789–1863	цивільний губернатор Катеринославської губернії 1847–1857), автор проєкту розвитку кам’яновугільної промисловості підпорядкованої губернії, зробив значний внесок у благоустрій Катеринослава (нині м. Дніпро), зокрема, його інфраструктури, а також у розвиток наукового дослідження та культурного розвитку південної України
Фалєєв Михайло Леонтійович	1730–1792	російський військовий і державний діяч, , з 1790 р. – обер-штер-крігс-комісар, завідувач грошовими видатками з суднобудівництва Черноморського флоту; з кінця 1780-х років брав активну участь у розбудові Миколаєва, зокрема керував будівництвом Адміралтейського собору, кадетського корпусу, магазинів, канатних заводів, вирішенням питання водозабезпечення міста
Чехов Антон Павлович	1860–1904	російський письменник та драматург українського походження, реформатор театру, життя і творчість якого були тісно пов’язані з Україною
Ціолковський Костянтин Едуардович	1857–1935	вчений-винахідник, один з основоположників теоретичної космонавтики
Щепкін Михайло Семенович	1788–1863	видатний український і російський актор, який вважається основоположником сценічного реалізму в російському театрі. Щепкін був близьким другом Тараса Шевченка

Абрамцев Сергій Павлович	1922 – 1944	радянський військовий, молодший лейтенант, командир танку, Герой Радянського Союзу (посмертно, 1944р.) Відзначився у лютому 1944 р. в бою поблизу с. Журжинці Черкаської області. Пов’язаний з опором та вигнанням нацистських окупантів з України
Антоненко-Давидович Борис Дмитрович	1899 – 1984	український письменник, літературний перекладач; член літературної організації Ланка-МАРС; дослідник проблем розвитку й культури української мови. В роки Української революції служив у лавах Запорізького корпусу 1918 року та Армії Директорії 1919 року
Артамонов Федор Володимирович	1906–1944	радянський військовий, полковник, командир 25-ї гвардійської механізованої бригади. Брав участь у вигнанні нацистських окупантів з Чернігівщини. Пов’язаний з опором та вигнанням нацистських окупантів з України
Асташкін Михайло Єгорович	1908–1941	радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, капітан, Герой Радянського Союзу. Загинув 14 вересня 1941 року, виконуючи бойове біля хутору Важного Біляївського району Одеської області. Пов’язаний з опором та вигнанням нацистських окупантів з України
Ахматова Анна (Горенко Анна Андріївна)	1889–1966	російська поетеса українського походження, уродженки м. Одеси. Не обіймала керівних посад в органах влади і управління, політичних організаціях, партіях, не брала участі та не сприяла реалізації російської імперської політики або її глорифікації
Бажан Микола Платонович	1904–1983	український радянський поет, перекладач, культуролог, енциклопедист, філософ, громадський діяч. Академік Академії наук УРСР (з 1951), Заслужений діяч науки України (з 1966), заслужений діяч мистецтв Грузії (з 1964), народний поет Узбекистану. Номінант на Нобелівську премію 1971 р.
Бехтерєв Володимир Михайлович	1857–1927	російський радянський невролог, психіатр, психолог і фізіолог нервової системи, доктор медицини, професор
Бєляєв Павло Іванович	1925-1970	льотчик-космонавт СРСР. Не обіймав керівних посад в органах влади і управління, політичних організаціях, партіях, збройних формуваннях Російської РФСР, СРСР, не брав участі та не сприяв реалізації російської імперської політики або її глорифікації, не закликав до русифікації чи українофобії
Блок Олександр Олександрович	1880–1921	російський поет, драматург, перекладач. Не обіймав керівних посад в органах влади і управління, політичних організаціях, партіях, не брав участі та не сприяв реалізації російської імперської політики або її глорифікації
Висоцький Володимир Семенович	1938 – 1980	радянський актор, співак і поет, класик жанру авторської пісні, автор низки прозаїчних творів. Не обіймав керівних посад в органах влади і управління, політичних організаціях, партіях, збройних формуваннях Російської РФСР, СРСР, не брав участі та не сприяв реалізації російської імперської політики або її глорифікації, не закликав до русифікації чи українофобії
Вишня Остап (Павло Михайлович Губенко)	1889–1956	український радянський письменник, новеліст, класик сатиричної прози XX століття
Гончар Олесь Терентійович	1918–1995	український письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Герой України (посмертно 2005)
Головко Андрій Васильович	1897–1972	український і радянський письменник, критик. Лауреат Шевченківської премії (1969)
Губіна Любов Михайлівна	1916–1943	військова льотчиця, гвардії-лейтенант, командир ланки бомбардувальників 125-го гвардійського жіночого авіаційного полку, уродженки м. Ніжин сучасної Чернігівської області. Загинула 14 жовтня 1943 року в районі м. Орша, рятуючи членів екіпажу підбитого в бою літака при виконанні бойового завдання. Не брала участі та не сприяла реалізації російської імперської політики або її глорифікації
Гумільов Микола Степанович	1886–1921	російський поет, драматург, літературний критик, засновник літературної течії «акмеїзм», мандрівник-африканіст. Неодноразово бував в Одесі, залишив спогади про місто. Не обіймав керівних посад в органах влади і управління, політичних організаціях, партіях, не брав участі та не сприяв реалізації російської імперської політики або її глорифікації
Довженко Олександр Петрович	1894–1956	український і радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу. Режисер культових кінострічок «Україна в огні», «Земля», «Звенигора», «Арсенал». Заслужений діяч мистецтв УРСР (1939), народний артист РРФСР (1950)
Дубінін Володимир Никифорович	(927–1942	радянський партизан (за радянською термінологією піонер-герой) Старо-Карантинських каменоломень. Загинув 4 січня 1942 від вибуху під час розмінування каменоломень. Пов’язаний з опором та вигнанням нацистських окупантів з України

Кравчук Леонід Макарович	1934–2022	український політик, державний діяч, перший Президент України (5 грудня 1991 — 19 липня 1994)
Краснов Микола Федорович	1914–1945	радянський військовий льотчик в роки Другої світової війни, майор, Герой Радянського Союзу (1944). Брав участь у звільненні Одеси. Пов’язаний з опором та вигнанням нацистських окупантів з України
Кондрашин Андрій Кузьмич,	1916–1944	радянський військовий льотчик, капітан, Герой Радянського Союзу (посмертно). Загинув в акваторії одеського порту. Пов’язаний з опором та вигнанням нацистських окупантів з України
Лютневе повстання	лютий 1943р.	назва на честь Варвинського збройного повстання, антинацистського виступу під час Другої світової війни у Варвинському районі Чернігівської області. Пов’язане з опором та вигнанням нацистських окупантів з України
Малишко Андрій Самійлович	1912–1970	український радянський поет, перекладач, літературний критик.
Немирович-Данченко Володимир Іванович	1858–1943	російський радянський театральний діяч українсько-вірменського походження, режисер, драматург
Осипенко Поліна Денисівна	1907–1939	радянська льотчиця українського походження, світова рекордсменка в авіації, одна з перших жінок, якій присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Встановила декілька світових авіаційних рекордів. Загинула в авіаційній катастрофі під час навчально-тренувальних польотів 11 травня 1939 року. Не брала участі та не сприяла реалізації російської імперської політики або її глорифікації, не закликала до русифікації чи українофобії
Панч (Панченко) Петро Йосипович	1891–1978	український радянський письменник, член «Плугу», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Сотник Дієвої Армії УНР
Рильський Максим Тадейович	1895–196)	український радянський поет-академік, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, один із «неокласиків», літературознавець. Академік АН УРСР (1943) та АН СРСР (1958)
Смолич Юрій Корнійович	1900–1976	український радянський письменник, журналіст, театральний критик. Редактор багатьох українських журналів
Сосюра Володимир Миколайович	1898–1965	український поет, письменник та перекладач. Автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», бунчужний 3-го Гайдамацького полку Армії УНР
Собінов Леонід Віталійович	1872–1934	Російський та радянський співак, у 1918 – 1919 рр. був головою Всеукраїнського Музичного Комітету та мистецьким керівником Київського оперного театру. У 1919 р. працював в Київському оперному театрі «Музична драма». Не обіймав керівних посад в органах влади і управління, політичних організаціях, партіях, не брав участі та не сприяв реалізації російської імперської політики або її глорифікації
Тичина Павло Григорович	1891–1967	український радянський поет, перекладач, публіцист, політик, громадський та державний діяч доби УНР та УРСР. Був номінантом на Нобелівську премію з літератури
Федоров Віктор Олександрович	1897–1948	український художник, у 1921 - 1943 рр. працював на еміграції в Румунії, провідний художник королівського театру у Бухаресті
Чуковський Корней (Корнейчуков Микола Васильович)	1882–1969	письменник українсько-єврейського походження, поет, публіцист, літературний критик, перекладач, дитячий письменник, журналіст
Шклярук Павло Васильович	1946–1966	курсант Армавірського військового училища, уродженця м. Одеси, який під час виконання навчального польоту, в наслідок відмови двигуна літака, відвів падаючий літак від житлових будівель і загинув. Не обіймав керівних посад в органах влади і управління, політичних організаціях, партіях, не брав участі та не сприяв реалізації російської імперської політики або її глорифікації