9 грудня (26 листопада за старим стилем) 1917 року у Бахчисараї, в серці кримських татар ‒ Ханському палаці ‒ урочисто відкрився національний з'їзд ‒ Перший Курултай кримськотатарського народу. Ця подія знаменувала підйом кримськотатарського національного руху періоду Української революції 1917-1921 років, засвідчила волю до самовизначення та державницькі прагнення кримських татар.
Його проведенню передували місяці напруженої роботи лідерів кримськотатарського національного руху. Наприкінці лютого 1917 року на зборах Кримського мусульманського благодійного товариства був створений тимчасовий мусульманський революційний комітет. Йому вдалося провести вибори у Криму, і 7 квітня (25 березня за старим стилем) 1917 року у Сімферополі було скликано Всекримський мусульманських з’їзд, в роботі якого взяли участь близько півтори тисячі делегатів.
З'їзд обрав Тимчасовий Кримсько-Мусульманський виконавчий комітет, головою якого став 32-річний Номан Челебіджіхан. Він же став першим демократично обраним муфтієм (головою Таврійського магометанського духовного правління) Криму, Польщі, Литви, Білорусі (до того часу муфтії лише призначалися). Пізніше було сформовано Кримський Мусульманський Виконавчий Комітет (Мусвиконком), головою якого було обрано Номана Челебіджіхана.
Довідково:
Номан Челебіджіхан народився у 1985 році в родині імама мечеті села Біюк-Сунак Ібраїма Челебі. На жаль, точної дати його народження не збереглося, а нині вже немає і самого села Біюк-Сунак.
Отримав освіту в кількох медресе. У 1908 році переїхав у Стамбул, де вивчав право і богослов'я у Стамбульському університеті. Там же спільно з Джафером Сайдаметом та Абібуллою Одабашем заснував підпільну політичну організацію «Vatan» («Батьківщина»), членами якої були кримськотатарські студенти в Османській імперії. Навчався також у Санкт-Петербурзі на юридичному відділенні Інституту психоневрології, щоб забезпечити себе, працював на укладанні доріг.
Після Лютневої революції 1917 року в Росії Челебіджіхан повернувся до Криму, де очолив національний рух кримських татар. Виступав за створення автономної Кримської держави зі збереженням порозуміння та мирного співіснування між етнічними групами, формування мусульманських збройних сил, рівні права для чоловіків і жінок. Розробив і впровадив систему органів місцевого самоврядування. Ініціював відкриття в Сімферополі жіночої гімназії, технікуму та Педагогічного інституту. Почав видавати газети «Millet» («Нація») кримськотатарською мовою та «Голос татар» - російською.
Став одним із головних організаторів Першого Курултаю кримськотатарського народу. Мріяв перетворити Крим на «справжню цивілізовану Швейцарію».
Вбитий матросами-більшовиками 23 лютого 1918 року в Севастопольській в’язниці. Тіло Челебіджіхана та інших замордованих кримських татар було скинуто в море.
Вірш Номана Челебіджіхана «Ant Etkenmen» («Я присягнувся») став національним Гімном кримськотатарського народу.
Засідання Першого Курултаю з перервами тривали 18 днів – до 26 (13) грудня. Було обрано президію, у складі Номана Челебіджіхана, Джафера Сейдамета, Сеїтджеліля Хаттата, Абдул Хакіма Хільмі, Заредина Ефенді, Шефіки Гаспринської та Амета Озенбашли. До Курултаю перейшли всі повноваження Мусвиконкому. Під час засідань розглядалися питання державного устрою Криму, відносин кримських татар з іншими народами півострова, законотворчості, створення органів законодавчої та виконавчої влади.
Курултай урочисто привітали члени Української Центральної ради і особисто Симон Петлюра. В той час у Києві панували федералістські настрої, і вважалося, що УНР та Крим і надалі перебуватимуть у межах оновленої демократичної Росії. Саме тому в ІІІ Універсалі Центральної ради, проголошеному 20 (7) листопада 1917 року, зазначалося, що Крим не входить безпосередньо до складу Української Народної Республіки.
Перший Курултай кримськотатарського народу проголосив про створення Кримської Народної Республіки і ухвалив демократичну Конституцію. У ній проголошувалося загальне виборче право, скасування звань і станових привілеїв, рівноправність чоловіків і жінок, затверджувався порядок скликання парламенту і обрання національного уряду.
Здійснити ці починання молодій кримськотатарській республіці не судилося. У середині січня 1918 року більшовики захопили Крим і розігнали Курултай. Номана Челебіджіхана та його соратників заарештували і відправили літаком у Севастополь.
23 лютого 1918 року Челебіджіхана розстріляли матроси в Севастопольській в’язниці, а його тіло вивезли і скинули в море. Загалом 22-24 лютого в Севастополі було розстріляно біля 600 кримських татар. Подальша «радянізація» Криму увінчалася повною депортацією кримсьих татар з півострова 18 травня 1944 року.
Традиція скликання кримськотатарської загальнонаціональної асамблеї була відроджена 26 червня 1991 року, коли з ініціативи Організації кримськотатарського національного руху в Сімферополі було відкрито Другий Курултай.
Після російської анексії Криму в 2014 році Курултай припинив свою роботу, оскільки 26 квітня 2014 року російський «верховний суд Криму» визнав Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборонив його діяльність на території РФ.