1828 - народився Іван Стрельбицький, картограф

1828, 18 липня – в селі Голінка на Сумщині народився Іван  Стрельбицький, картограф, геодезист, роботами якого довгий час послуговувалися в Європі.

Рід Стрельбицьких мав козацько-шляхетське коріння. Дід Стефан Васильович був військовим товаришем в Гетьманщині, прадід по батьковій лінії – лохвицький писар. Родина матері належала до однієї з найвідоміших козацьких династій.

У родині Стрельбицьких було багато і талановитих художників: у Києві, Почаєві та Чернігові творили гравер Іван Стрельбицький (відомі його портрети гетьмана Петра Дорошенка та митрополитів початку XVIII ст.), гравер Федір Стрельбицький (Почаївська біблія, 1798), золотих справ майстер Самсон Стрельбицький (срібні оклади і німби для ікон Києво-Печерської лаври, 1828).

Іван Стрельбицький навчався у київській школі землемірів при університеті Святого Володимира та Межовому корпусі у Москві. Пізніше закінчив Миколаївську академію Генерального штабу, працював у військово-топографічному відділі.

Молодого топографа направили до Санкт-Петербурзького гренадерського ІІІ полку, у складі якого він брав участь у Кримській війні (1853-1856).

Утім, його вабила наука землемірства. З кінця XVIII ст. провідні європейські топографи займалися вимірюванням дуги меридіанів та складанням точних карт держав. Частина цих досліджень проходила і через територію сучасної України. До 70-х років ХІХ ст. повне картографування територій своїх країн завершили Франція, Великобританія, Австрія та Швейцарія.

Із 1865 року розпочалися роботи зі складання «Спеціальної карти європейської Росії. Очолив дослідження офіцер Генерального штабу Іван Стрельбицький.

Уже перші опубліковані роботи наукової експедиції викликали резонанс в науковому світі. У 1869 році Гаазький міжнародний статистичний конгрес запропонував Росії створити карту Європи та обрахувати площу країн. Ця робота французькою мовою, яка отримала назву «Поверхня Європи» (1882), вважається вершиною наукових розробок Івана Стрельбицького. Науковий метод обчислень Івана Стрельбицького, зокрема довжини річок, був прийнятий  урядовими установами іноземних держав.

У 1875-му за створення 10-верстної «Спеціальної карти європейської Росії» Іван Стрельбицький був нагороджений медаллю Міжнародного географічного конгресу в Парижі.
Створена українським картографом карта ще довго зберігала свою актуальність – навіть через 60 років після створення, у 30-х роках на її основі складали карти областей Радянського Союзу.

Іван Стрельбицький особливу увагу приділяв картографуванню українських земель. Серед його здобутків - «Карта Донецького кам’яновугільного кряжу» (1869), та опис «Володіння турків на материку з 1700 по 1879 рік» (1879). 

У 1899-му Іван Стрельбицький вийшов на пенсію та повернувся на батьківщину.  

28 липня 1900-го помер у своєму маєтку в рідному селі Голінка від раку, там і був похований.