1882 - народився Пилип Капельгородський, письменник
1882, 26 листопада – у селі Городище на Сумщині народився Пилип Капельгородський, письменник, журналіст, громадський діяч.
Пилип Капельгородський (1882 – 1938). Фото: esu.com.ua
“Росія – це деспотизм і тиранія, якої ще світ не знав. Це темна, як ніч, холодна, мов кам’яний мур, і безжалісна, прикрита зовнішньою доброзичливістю сила, що зазіхає на всі краї. Росія – це найтяжче рабство, це невблаганна жорстокість і лукавство”.
За цю цитату, яку жандарми прочитали у щоденнику семінариста Капельгородського йому довелось розплатитися першим арештом 1902-го.
У бідній селянській родині було одинадцятеро дітей. Щоб якось їх прогодувати батьки батрачили.
«Батько й мати покладуть окраєць хліба, поставлять миску вареної картоплі та відро води, а самі – до пана та до куркулів, за п’ятий чи шостий сніп, – так описував життя своєї родини Пилип Капельгорський у «Записках семінариста». – До пізнього вечора гнуть спину, а в серці колючки: як там діти».
Був здібним учнем, навчання йому давалось легко. Батько хотів аби син вибився зі злиднів і став священиком, тому наполіг щоб той вступив до Полтавської духовної семінарії. Семінаристом Капельгородський познайомився з Симоном Петлюрою. Увійшов до Громади, а 1901-го вступив до Революційної Української партії (РУП). 1902-го він підписав петицію, в якій семінаристи вимагали включити українознавчі предмети у навчальні програми. Тоді ж Полтавщиною прокотилася хвиля селянських виступів, до яких був причетний і Капельгородський. Під час обшуку помешкання вилучили заборонений «Кобзар» і щоденник. Щоб уникнути подальших арештів поїхав на Кубань. Заснував і був директором двокласного училища споживчої кооперації. Писав українською вірші, переклади, спрямовані проти царської влади. Невдовзі і тут потрапив під нагляд жандармів. Аби не бути запротореним до в’язниці виїхав до Північного Кавказу. Працював журналістом у місцевій газеті «Терек». Відстоював права малих народів, піднімав цю проблему у І Державній Думі. На всенародному сході 1910-го його обрали начальником Караногаю, де прожив сім років. Займався адміністративною роботою та вивченням історії і побуту каранагайців.
“Для мене особисто їм’я Пилипа Капельгородського священне, – писав письменник та журналіст Дмитро Трунов, який досліджував історію Дагестана, – його життя справді подвижницьке. Треба знати, що таке Караногай, щоб зрозуміти, що для нього значить ім’я диво-людини з України. Дагестанці мусять із вдячністю носити в серцях ім’я письменника…”
У більшовицькій Україні публікував фейлетони в газеті «Більшовик Полтавщини», входив до об’єднання «Плуг». Дружив з Панасом Мирним, син якого Михайло згадував, що Пилип Капельгородський і після смерті батька бував частим і шанованим гостем і допомагав їхній родині грошима.
5 квітня 1938-го особлива Трійка НКВС засудила Капельгородського до розстрілу «як найзапеклішого ворога компартії і Радянської влади» за участь у міфічній підпільній націоналістичній контрреволюційній військово-повстанській організації. 23 червня 1938-го вирок виконали.
Витяг з протоколу засідання трійки при управлінні НКВС по
Полтавській області про застосування до П.Й. Капельгородського
вищої міри покарання. 5 квітня 1938 р. Фото: histpol.pl.ua/ru
Довідка трійки при управлінні НКВС по Полтавській області про
розстріл П.Й. Капельгородського. Липень 1938 р. Фото: histpol.pl.ua/ru