1910 - народився Ярослав-Богдан Рудницький, мовознавець

1910, 28 листопада – у Перемишлі народився Ярослав-Богдан Рудницький, мовознавець, фольклорист, Президент Української вільної академії наук у Канаді. Автор майже 3 тис. наукових праць. Володів десятьма мовами, зокрема старогрецькою та латиною, читав лекції у багатьох університетах світу.

Мріяв стати лікарем, але за часів польської влади зробити це було складно. Отримав освіту зі слов’янської філології у Львівському університеті, а після отримання диплома доктора філософії, працював на посаді професора Українського вільного університету у Мюнхені. Потому викладав у Карловому університеті в Празі та Гейдельберзькому університеті. 
Був одружений з онукою Володимира Антоновича – Мариною.
1949-го Рудницький з дружиною та двома дітьми переїхав до Канади. Там він зреалізувався не лише як науковець, а й громадський діяч. Він став почесним членом Канадської асоціації славістів, президентом Канадської асоціації лінгвістів, членом Міжнародної академії науки й літератури, та інших міжнародних наукових організацій. Став співзасновником українських товариств у Канаді, протягом 1980-1989-го був головою уряду УНР в екзилі. 
Зібрав на канадській землі серед українських поселенців матеріали з фольклористики та етнографії і опублікував їх у чотирьох томах.
Робив переклади і писав нариси про українських письменників, організовував конференції з нагоди річниць діячів української культури.  Перевидавав власним коштом Шевченків «Кобзар».
Досліджував стан українознавчих фондів у книгозбірнях США, результатом яких стала книга «З подорожі по Америці 1956». Його запрошували для  консультування працівників бібліотеки Конгресу у Вашингтоні щодо впорядкування фондів україніки. Він першим розробив систему заходів у справі каталогізації, класифікації української книги.
Здійснив навколосвітню подорож, під час якої налагоджував наукові зв’язки та співпрацю із українською діаспорою, популяризував українську книгу.
Мав пристрасть — шукати по світу українські сліди: Лесі Українки — в Італії, Осипа Федьковича — у Венеції, Марка Вовчка — у Німеччині, Михайла Коцюбинського — на острові Капрі, Юрія Лисянського — на Гавайських островах. Він віднайшов у Швеції 1966 року документи, пов’язані з висуненням Івана Франка на здобуття Нобелівської премії.
Рудницький ініціював проведення українознавчих студій у Австралії. 1978-го запрацювали літні курси українознавства при Макворі університеті в Сиднеї. 
Того року Ярослав-Богдан Рудницький привіз до Австралії збірку українських книг вартістю 10 тисяч американських доларів.
 
Помер Ярослав-Богдан Рудницький 19 жовтня 1995-го, похований у Монреалі в Канаді.

Підготувала Наталя Слобожаніна.