1860 - народився історик Василь Ляскоронський

1860, 5 січня – у Золотоноші на Полтавщині (нині - Черкащина) народився Василь Ляскоронський,  історик, археолог, учень Володимира Антоновича.

Василь Ляскоронський (1860 - 1928). Фото: www.irbis-nbuv.gov.ua.

За порадою свого вчителя досліджував роботи Гійома де Боплана як картографа України. Для цього опрацював найбільші книгозбірні Франції, Великобританії та Кенінсберга. Переклав Бопланів «Опис України». Історик Ярослав Дашкевич вважав найкращим російськомовним перекладом з детальними коментарям, хоч і не побавленим певних вад. Для Ляскоронського дослідження доробку Боплана стало своєрідною перепусткою до наукового світу. На цю тему він захистив магістерську роботу, згодом видав монографію.

Працював приват-доцентом, потім професором у Московському та Київському університетах, а також Ніжинському історико-філологічному інституті князя Безбородька.

Мав чин статського радника. 

Працював у Всеукраїнській Академії наук, брав участь в археологічній секції, Софійській та етнографічній комісіях, історичній секції – по відділах старого Києва і Чернігова та первісної культури. Завідував нумізматичним відділом Лаврського заповідника, виконуючи обов’язки його директора.

З серпня 1925-го Ляскоронський очолив комісію Всеукраїнської Академії Наук з дослідження цвинтаря Софійського собору. Тоді було обстежено значну частину навколишньої території і виявлено велику кількість речей великокнязівської та литовської доби.

Восени 1927-го з ініціативи Ляскоронського розпочалися розкопки підмурування Золотих Воріт у Києві. Йому вдалося відкрити залишки давньоруського кріпосного будівництва. Це була брама, яка існувала на місці Золотих Воріт до 1037 року. Він практично самотужки працював в осінню негоду, занотовував та фотографував надзвичайну знахідку. Недарма він так поспішав, бо якось уночі дерев’яне підмурування спалили безпритульні.

Помер 1 січня 1928-го  у Києві, де і похований на Лук’янівському цвинтарі.