Український інститут національної памʼяті, Національний музей Революції Гідності та Національний музей історії України у Другій світовій війні розробили варіант рекомендацій для місцевих громад щодо збереження і вшанування памʼяті учасників, жертв і подій російсько-української війни.
29 серпня, у День памʼяті загиблих захисників України, вони провели обговорення цих рекомендацій із фахівцями у сфері памʼяті. Обговорення відбулося у просторі виставки «Україна – розп’яття» Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Генеральний директор музею Юрій Савчук привітав усіх присутніх: «Для нас висока честь долучитися до процесу формування історичної пам’яті українців про війну, яка є наймасштабнішим воєнним конфліктом у Європі після Другої світової. З перших днів повномасштабного вторгнення наш музей зайняв активну позицію на культурному фронті, створив низку проєктів про події російсько-української війни, які прогриміли в Україні та світі. Досвід нашої інституції може бути використаний різними установами та організаціями, які стикаються з питаннями щодо форм та методів збереження травматичної пам’яті».
«Ми отримали велику кількість запитів від органів місцевого самоврядування, які не мають сформованого розуміння, як меморіалізувати події війни, що триває», – зазначив голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович, розпочинаючи обговорення.
Рекомендації покликані слугувати дороговказом для місцевих громад, які мають на меті створити музейну експозицію або меморіальний простір чи інший проєкт зі збереження памʼяті про російсько-українську війну, вшанування захисників України і жертв війни.
Експертам, які взяли участь в обговоренні, рекомендації представили члени авторського колективу:
наукова співробітниця Національного музею Революції Гідності Анастасія Гайдукевич-Качура,
завідувачка науково-експозиційного відділу Національного музею історії України у Другій світовій війні Ірина Коцабʼюк,
співробітник управління наукового забезпечення політики національної памʼяті Українського інституту національної памʼяті Іван Стичинський,
заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак.
Під час представлення вони наголосили на специфіці українського контексту та викликах, які стоять перед професійною спільнотою. Зокрема, йшлося про потребу фіксувати події і збирати артефакти, не чекаючи закінчення війни, бо інакше можна втратити цілий пласт матеріалів про неї; шукати свою мову памʼятання, а не копіювати іноземний досвід. А також про те, що в ході війни на різних рівнях виникають меморіальні проєкти, що спонукає до спільного вироблення підходів уже зараз.
Обговорення в колі фахівців було першим кроком до представлення напрацьованих рекомендацій ширшій аудиторії. До нього долучилися представники органів державної влади, музеїв, громадських організацій і проєктів у сфері памʼяті. Зокрема:
історик і громадський діяч Віталій Нахманович,
співзасновниця та кураторка платформи культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво», культурна менеджерка Катерина Семенюк,
представниця платформи памʼяті «Меморіал» Валерія Лауда,
керівництво департаменту культури Київської міської державної адміністрації Анна Куценко, Євгеній Самойленко,
співзасновниця громадської організації «Музей сучасного мистецтва» Юлія Гнат,
представники Центру дослідження воєнної історії Збройних сил України Володимир Сімперович, Андрій Качура,
співробітник Національного військово-історичного музею України Євгеній Шупік,
завідувачка сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної памʼяті Тетяна Ковтунович.
За результатами обговорення рекомендації будуть доопрацьовані, після чого перша редакція буде оприлюднена на сайті інституцій-розробників, а суспільство – запрошене до ширшої дискусії і про цей документ, і про меморіалізацію війни в цілому.
Фото надане Національним музеєм історії України у Другій світовій війні