23 березня в «Укрінформі» відбулася пресконференція, присвячена вибору ділянки для створення Національного військового меморіального кладовища.
Міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко та перший заступник міністра у справах ветеранів Олександр Порхун представили проєкт розташування Національного військового меморіального кладовища у Биківнянському лісі вздовж Броварського шосе, неподалік виїзду з Києва та по сусідству з Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили».
Нагадаємо, що заповідник «Биківнянські могили» є меморіальним простором і наразі найбільшим в Україні місцем поховань жертв радянського режиму, зокрема, сталінського Великого терору 1937–1938 років.
Як розповіли посадовці обох міністерств, ділянка, яку розглядають для кладовища, має площу близько 90 гектарів і розташована не в межах, а поруч із похованнями та меморіалом жертвам радянського тоталітаризму.
«Це будуть різні обʼєкти, буферна зона від поховань жертв репресій становитиме 500 метрів», – наголосив Олександр Ткаченко.
Перевагою цієї земельної ділянки, за словами представників міністерств, є достатня площа, а також те, що вона перебуває у віданні Міністерства культури та інформаційної політики України, що дасть змогу уникнути частини бюрократичних процедур і прискорити процес створення кладовища.
Влада розглядає опцію організувати постійний доїзд до локації від станції метро Лісова. Також, за словами Олександра Порхуна, передбачається зберегти лісові насадження: «Приклади розташування військових меморіальних кладовищ у лісовій місцевості з її збереженням є в інших країнах світу».
«Таке розташування Національного військового меморіального кладовища дасть змогу створити вздовж Броварського шосе під Києвом виразний меморіальний простір. Він нагадуватиме майбутнім поколінням про ціну свободи. На кладовищі будуть поховані та пошановані українські воїни, які в XXI столітті захищають нас від повернення тоталітаризму. А поруч буде меморіал жертвам тоталітарних репресій у XX столітті, який нагадуватиме нам про ціну втрати свободи», – зауважив заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак.
Посадовці Мінвету та МКІПУ зазначили, що якщо громадськість, насамперед родини загиблих військових, підтримають розташування Національного військового меморіального кладовища на презентований ділянці, є ймовірність облаштувати перший сектор для поховань уже цього року.
Участь у пресконференції взяли Ірина Денисенко, Віра Литвиненко – матері загиблих воїнів, а також Вікторія Красовська – дружина загиблого воїна. Їхні рідні, які віддали життя за Україну, воювали в складі «Азову» та захищали Маріуполь після широкомасштабного російського вторгнення. Воїни загинули у березні–квітні 2022 року. Рідні змогли з ними попрощатися після повернення тіл на підконтрольну Україні територію, проте прах загиблих досі чекає на поховання в належному місці.
Жінки закликали виконати обовʼязок перед загиблими героями – якомога швидше перейти до реальних кроків із будівництва Національного військового меморіального кладовища та розпочати його цього року.
Нагадаємо, парламент ухвалив закон, який передбачає створення Національного військового меморіального кладовища, 31 травня 2022 року.
Згідно з законом, це буде розміщений на спеціально відведеній земельній ділянці архітектурний комплекс, що включатиме власне військове кладовище, музейний комплекс, ритуальну будівлю та інші необхідні споруди для організації почесних поховань. Увічнення пам’яті тих, хто вже був похований на інших цвинтарях, здійснюватиметься у музейному комплексі Національного військового меморіального кладовища.
При Міністерстві у справах ветеранів України з осені 2022 року заснована окрема установа – «Національне військове меморіальне кладовище», яка опікуватиметься його створенням, а після – забезпечуватиме належне функціонування простору.