Інклюзивність, відповідність історичним традиціям та пошана до воїнів – УІНП акцентував пріоритети НВМК
Представники Українського інституту національної памʼяті взяли участь в експертному круглому столі «Національне військове меморіальне кладовище. Досвід, простір, сенси», який 13 жовтня 2023 року провело Міністерство у справах ветеранів України.
Мінвет залучив до участі у круглому столі представників профільних органів влади й установ, представників Київської обласної державної адміністрації та фахівців з військового, академічного, музейного, громадського середовищ. Мета заходу – обговорити Концепцію НВМК, представити напрацьовані проєктні рішення, почути думку фахівців.
«Концепція утворення та функціонування Національного військового меморіального кладовища» була розроблена Міністерством у справах ветеранів на основі чинного законодавства та попередніх напрацювань органів виконавчої влади, зокрема, Українського інституту національної памʼяті. Відповідно до Концепції Національне військове меморіальне кладовище має стати «спеціальним місцем, де з дотриманням усіх вимог уніфікованого військового поховального ритуалу здійснюватимуться поховання та на державному рівні віддаватиметься остання шана загиблим (померлим) захисникам та захисницям України». Це загальнонаціональне місце вшанування та меморіальний простір.
Під час круглого столу архітектор проєкту НВМК Сергій Дербін представив попередню візуалізацію розташування кладовища на земельній ділянці в межах Гатненської ОТГ Фастівського району Київської області. Ця ділянка була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2023 року.
Архітектор показав можливе розташування поховань з урахуванням місцевості, доріг і дорожньо-транспортної інфраструктури, яка будується. Розповів, що у просторі НВМК планується побудувати музей, меморіал, релігійну споруду, будинок трауру, крематорій та інфраструктуру для організації поховань і догляду за кладовищем. Представлена візуалізація також передбачала збереження окремих зелених зон.
Експертне обговорення, яке відбулося під час круглого столу, насамперед стосувалося:
-
Вигляду надгробних памʼятників і чи повинні вони бути уніфікованими. Експерти зійшлися на думці, що памʼятники повинні бути типовими. За основу запропоновано взяти козацький хрест, що апелюватиме до історичної традиції українців. Водночас окремого обговорення потребує вигляд надгробних памʼятників для поховань людей, які не сповідували християнство.
-
Релігійної споруди – наголошувалося, що, проєктуючи таку споруду, потрібно врахувати потреби людей різних віросповідань.
Було запропоновано долучити до напрацювання рішень щодо двох вищезазначених питань Всеукраїнську Раду Церков і релігійних організацій, а також Державну службу з питань етнополітики і свободи совісті.
-
Доцільності побудови всіх перелічених архітектором складових НВМК, зокрема, крематорію.
-
Концептуального бачення меморіалу – відповідно до Концепції Меморіал захисників і захисниць України, біля якого цілодобово нестиме чергування почесна варта, має бути ключовим елементом Майдану Памʼяті. А Майдан Памʼяті своєю чергою має бути одним із центральних просторів кладовища, де відбуватимуться офіційні заходи меморіального, протокольного, церемоніального та комеморативного характеру.
-
Побудови музею в межах НВМК та його змістовного наповнення і спрямування, а також етичності створення алеї знищеної ворожої техніки як складової музею.
Було домовлено створити окрему експертну групу, яка б опікувалася розробкою концепції меморіалу та музею.
Голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович наголосив: важливо, щоб майбутнє Національне військове меморіальне кладовище, яке насамперед має бути простором памʼяті й шани, було інклюзивним – і щодо різних національних та релігійних груп, і в контексті побудови такої інфраструктури, яка забезпечуватиме доступність, зокрема для людей з інвалідністю. Він також зауважив, що створення музею передбачене законом про НВМК, і це важливе, проте не першочергове завдання. Відтак запропонував на першому етапі зосередитися на тих концептуальних рішеннях щодо облаштування кладовища, які необхідні для початку поховань.
В обговоренні взяла участь графічна дизайнерка Дарця Веретюк, яка розробила проєкт військового меморіального комплексу «Пантеон Героїв» на Микулинецькому кладовищі Тернополя. Ознайомитися з візуалізацією цього проєкту як прикладом облаштування військового цвинтаря на рівні обласного центру можна за посиланням.
Загалом у круглому столі взяли участь представники:
- Офісу Президента України,
- Міністерства оборони України,
- Міністерства у справах ветеранів України,
- державної установи «Національне військове меморіальне кладовище»,
- Міністерства культури та інформаційної політики України,
- Українського інституту національної памʼяті,
- Київської обласної державної адміністрації,
- Національного військово-історичного музею,
- Національного музею історії України у Другій світовій війні,
- Центру досліджень воєнної історії ЗСУ,
- Науково-дослідного центру воєнної історії Національного університету оборони України,
- Київської школи економіки.
Нагадаємо, що на Національному військовому меморіальному кладовищі з почестями ховатимуть «загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов’язків та присяги на вірність Українському народу». Детальніше, хто має право бути похованим на НВМК, читайте в законі. Побудова, обслуговування НВМК та поховання мають здійснюватися коштом державного бюджету. Для побудови НВМК була створена державна установа «Національне військове меморіальне кладовище», яка перебуває у сфері управління Міністерства у справах ветеранів України.
Детально про дискусію щодо місця розташування НВМК можна прочитати у матеріалі «Української правди».
Фото надане Мінветом