У ХХ столітті українці зазнали геноциду і масових голодів. Психологічні, соціальні, культурні травми Голодомору ми відчуваємо на собі й сьогодні.
Важливе питання нині постає перед українською нацією – як позбутися тяжких травм і наслідків Голодомору і при цьому зберегти пам’ять про нього та навіть більше – переконати світ, щоб визнати Голодомор геноцидом нашого народу?
Напередодні 86-х роковин Український інститут національної пам’яті підготував низку лекцій про Голодомор 1932-1933 років, що розкривають важливі питання про психологічні травми, негативні культурні та соціальні наслідки а також механізми впровадження геноциду на наших теренах. У рамках цих заходів відбудеться кілька презентацій нових видань Інституту.
Вхід на усі заходи вільний, проте потрібна попередня реєстрація за посиланням – http://bit.ly/2WTAcIY.
Події відбудуться традиційно в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, Київ, Майдан Незалежності, 2.
14 листопада о 19:00 відбудеться лекція відомого історика, журналіста, ведучого проекту «Розсекречена історія» на UA: ПЕРШИЙ Олександра Зінченка «Здолати травми Голодомору чи зникнути?»
Недовіра до влади, байдужість до самореалізації, відсутність планів на майбутнє та низька самооцінка – це лише кілька травм, які сучасні українці успадкували від тих, хто пережив Голодомор 1932-1933 років.
Відповіді на ці та багато інших запитань підготував Олександр Зінченко.
Лектор переконаний, що загоїти травми минулого є не стільки питанням безпеки, як справою існування для українців.
Приєднуйтеся до розмови!
15 листопада о 18:30 запрошуємо на лекцію історика, дослідника Голодомору, заступника Голови Українського інституту національної пам'яті Володимира Тиліщака «1932-1933: Як голодом вбивали Україну?».
Голодомор – це не лише страшна трагедія, що забрала мільйони людських життів. Це також соціальна інженерія, метою якої було змінити ментальність та ідентичність десятків мільйонів людей.
Дізнатися більше про те:
Чому став можливим Голодомор?
Чому більшовики вбивали голодом Україну?
Якою була мета Сталіна?
Як вбивали голодом та як «замітали» сліди злочину?
Чи досягнув Сталін мети?
пропонуємо вам на лекції Володимира Тилішака, який підготував ґрунтовне пояснення цих тез.
У рамках заходу Володимир Тиліщак також презентує нові видання Українського інституту національної пам’яті: «Людяність у нелюдяний час» (книга про праведні діяння в роки Голодомору, упорядники – Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко), збірник спогадів свідка Голодомору Анастасії Лисивець «Скажи про щасливе життя…» та «Репресовані» щоденники. Голодомор 1932-1933 років в Україні» (упорядкування, вступна стаття, загальна редакція – Ярослав Файзулін).
22 листопада о 18:30 відбудеться лекція культуролога, наукового співробітника Музею АТО Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького Ірини Реви «Долаючи травму: від репресованих селян до сучасних захисників України».
Цього вечора Ірина Рева також презентує свою книгу «По той бік себе. Психологічні наслідки Голодомору та масових репресій».
Лекція Ірини Реви «Долаючи травму: від репресованих селян до сучасних захисників України» присвячена подоланню важких наслідків Голодомору 1932-1933 років українцями у ХХІ столітті у зв’язку з політичними потрясіннями. Євромайдан, Революція Гідності та сучасна російсько-українська війна актуалізували українську національну ідентичність.
Ми засвоїли народжені на Майдані цінності: особисту та національну гідність, відповідальність, піклування про природу та оточення, чесність, справедливість, свобода, самостійність, розвиток, багато хто перейшов на українську мову спілкування тощо.
Своєю чергою, вояки АТО відкривали на фронті для себе й інші важливі цінності: бути господарем своєї долі і на своїй землі, довіра, сумління та ін.
Ірина Рева провела 60 інтерв’ю з українськими військовими, учасниками сучасної війни з Росією. Вона готова поділитися власними цікавими спостереженнями і розповісти про те, у який спосіб можна нині подолати травму та не позбавити себе і наступні покоління пам’яті про страшну трагедію – Голодомор-геноцид 1932-1933 років.
Заходи організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.