Виправдання злочинів тоталітарних режимів може мати катастрофічні наслідки – коментар УІНП щодо спроби реабілітації операції «Вісла»
28 листопада на офіційному сайті Інституту національної пам’яті Польщі було оприлюднено рішення, яким прокурор відділу комісії розслідування злочинів проти польського народу в Ряшеві припинив слідство у справі про переселення в 1947 році в рамках акції «Вісла» жителів південно-східної Польщі, зокрема українців.
Це рішення викликало широкий резонанс у Польщі та Україні. Зокрема через те, що в аргументації до цього рішення здійснена спроба виправдати злочини комуністичного режиму у Польщі, які демократична польська влада вже неодноразово засуджувала на найвищому політичному рівні. Зокрема, у 1990 році операцію «Вісла» засудив сенат Республіки Польща. В 1997 році президенти Леонід Кучма й Олександр Кваснєвський підписали спільну заяву «До порозуміння і єднання», в якій було засуджено тих, хто призвів до страждань й українців, і поляків. 2002 року президент Польщі Олександр Кваснєвський висловив співчуття з приводу проведення акції «Вісла». 27 квітня 2007 року президент Польщі Лех Качинський і президент України Віктор Ющенко у спільній заяві, оприлюдненій у Варшаві, також засудили акцію.
Очевидно, що те, в який спосіб обґрунтовується рішення про припинення слідства, та те, яку характеристику отримує це примусове переселення в документі, цілком суперечить усталеному науковому погляду на події і в Україні, й у Польщі. Свій протест щодо юридичної реабілітації акції «Вісла» вже висловили польські науковці, громадські та культурні діячі і навіть член колегії Інституту національної пам’яті Польщі. Серед іншого вони зауважують, що таке рішення компрометує органи прокуратури, адже неможливо провадити розслідування і «не помітити» численні людські жертви насильницької депортації, здійсненої комуністичним режимом у Польщі у 1947 році. Також негативну оцінку скандальній юридичній кваліфікації дав очільник української дипломатичної місії у Варшаві, заявивши, що остаточної крапки у цьому питанні ще не поставлено.
Український інститут національної пам’яті прикро вражений вищезазначеним рішенням прокурора у справі, яка розслідувалася за поданням представників української громади у Польщі, а також загалом стривожений тенденцією до політизації історії й вибіркового підходу до джерел про українсько-польські взаємини, яку спостерігаємо протягом останніх років у Польщі. З огляду на реакцію на рішення у справі про операцію «Вісла» всередині польського суспільства, ми певні, що ця тенденція не відображає настроїв і ставлення з боку громадянського суспільства в Польщі, а відтак воно дасть їй власну системну оцінку. Це набуває особливого значення в час, коли держава-агресор Росія після тривалого періоду виправдання злочинів комуністичного тоталітарного режиму в СРСР знову порушує міжнародне право і посягає на суверенітет інших держав. Сьогодні у війні проти України росіяни масово вдаються до репресивних практик минулого – депортацій, влаштування фільтраційних таборів, невиправданого насильства проти цивільного населення, свавільних конфіскацій майна тощо. Цілком солідаризуємося з тими представниками польського суспільства, які усвідомлюють, що виправдання злочинів тоталітарних режимів може мати катастрофічні наслідки, а також публічно протидіють фактам такого виправдання.
Переконані, що цивілізований і чесний діалог щодо минулого, а також неупереджені дослідження допоможуть належним чином кваліфікувати навіть найдраматичніші події історії ХХ століття, адже чесність і обізнаність є найкращими підставами для порозуміння й дружби між українцями та поляками.
Пропонуємо підбірку досліджень і статей українських та польських науковців, які дають операції «Вісла» історичну оцінку та правову кваліфікацію, а також підбірку оцифрованих документів та інформаційні матеріали:
1. Тритомне дослідження «Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915–1947). Дослідження. Спогади. Документи», в якому Михайло Горний, Віталій Макар та Юрій Макар на основі роботи в архівах Канади, Польщі та України викладають бачення долі українців Холмщини та Південного Підляшшя між 1915 і 1947 роками. Окрема увага приділяється акції «Вісла». Фрагмент дослідницьких рефлексій на цю тему можна прочитати у другому томі (с. 223–226). У цьому розділі, зокрема, надаються статистичні дані про примусово переселених, увʼязнених у таборі Явожно, а також засуджених до смертної кари в межах акції «Вісла»; описуються умови на місцях поселень та наслідки переселення.
2. Наукова стаття «Акція «Вісла» – спроба правової кваліфікації», польського історика та колишнього керівника канцелярії президента Інституту національної пам’яті Польщі доктора Кшиштофа Персака (Krzysztof Persak), опублікована у 2018 році в періодичному науковому виданні «Студії політичні» ("Studia Polityczne"). Статтю можна вільно завантажити. Український інститут національної памʼяті готує переклад цієї статті українською мовою.
3. У 2017 році, до 60-х роковин примусової депортації, тоді співробітник Українського інституту національної памʼяті, юрист Сергій Рябенко підготував статтю «Операція «Вісла». Правова кваліфікація». Текст у форматі pdf можна завантажити з сайту Інституту історії України Національної академії наук України.
4. Операція «Вісла» в архівах НКВД – тематична збірка архівних документів із фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України у відкритому доступі.
5. Інформаційні матеріали, підготовлені Українським інститутом національної памʼяті у 2017 році до 60-х роковин депортації, можна прочитати на сайті УІНП.