1900, 3 березня у Полтаві діяч «Братства Тарасівців» і Революційної української партії, адвокат Микола Міхновський проголосив маніфест «Самостійна Україна», у якому сформулював вимогу утворення самостійної соборної Української держави («Одна, єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі»).

Микола Міхновський (світлина з архіву письменника, історика, президента історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля).
Проголошення маніфесту «Самостійна Україна» відбулося в Полтаві у помешканні Олександра та Софії Русових на зібранні з нагоди з нагоди 86-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка. Крім господарів дому в Шевченківському святі брали участь майбутній голова Директорії УНР Симон Петлюра та його брат Олександр, письменник, лікар, співзасновник «Братства Тарасівців», майбутній міністр віросповідань УНР, ініціатор впровадження церковного діловодства українською мовою, учасник комісії з підготовки Конституції УНР, міністр охорони здоров’я в уряді УНР в екзилі Іван Липа, історик мистецтва й театру, співзасновник Української академії мистецтв, морський міністр УНР, один із засновників музею визвольної боротьби у Празі Дмитро Антонович, учений-аграрник, співробітник Полтавського аграрного товариства, член Української Центральної Ради, міністр закордонних справ УНР, професор Української господарської академії в Подебрадах, голова Української наукової асоціації та Українського дипломатичного клубу в Празі Кость Мацієвич та інші діячі українського руху.
Також 3 березня 1900 року на «Шевченківську вечірку» до Русових завітав і адвокат Микола Міхновський, який на той час мешкав у Харкові, де відкрив свою власну адвокатську контору і завзято влився у роботу «Харківської Студентської Громади». Попри молодість мав за плечима досвід громадського діяча-підпільника: ще будучи студентом юридичного факультету Київського університету Святого Володимира приєднався до Молодої громади, згодом був одним з ініціаторів створення таємної політичної організації «Братство тарасівців» й співавтором його програми – «Кредо молодого українця. Поєднання адвокатської практики та активна громадська діяльність підштовхнули Миколу Міхновського до спроби розв’язати питання національного звільнення українців саме в юридичній площині.

Будинок по вулиці Воскресенський узвіз, 3 міста Полтава, де проживала родина Русових в 1899–1902 рр. Фото: poltava.to
«Самостійна Україна» стала першою програмою для РУП (Революційної української партії), одним із засновників якої був Міхновський. У Полтаві він наголошував також на необхідності збройної, революційної боротьби за права українського народу. За відгуками очевидців, промова мала величезний успіх.
Вдруге Міхновський виголосив маніфест «Самостійна Україна» через сім днів (10 березня за новим стилем) у Харкові – на такому ж «Шевченківському святі», яке організувала студентська громада у будинку Нелідових, близьких знайомих братів Мартосів.
«Під кінець свята Микола Міхновський з великим піднесенням виголосив свою другу промову на тему «Самостійна Україна». Головні засади були: «Без національного визволення українського народу неможливе й його соціяльне визволення з темряви, визиску й рабства. Праця культурна в сучасний момент є паліятив. На підставі Переяславської умови з 1654 року між царем Олексієм і Богданом Хмельницьким Україна з’єднувалася з Московщиною, як рівний з рівним. Московські царі тієї умови не додержали й Україна також юридично стала вільною від тієї умови. Ми хочемо: «Єдиної, нероздільної, самостійної України від гір Карпатських аж по Кубань річку». Блискавкою ударила по нас та промова. Всі були наче перелякані несподіванкою й на дві-три секунди в кімнаті настала мертва тиша, але скоро розляглися гучні оплески», - писав у спогадах Юрій Коллард.

Обкладинка першого видання маніфесту «Самостійна Україна». Фото: uk.wikipedia.org
Березневі промови Миколи Міхновського на вшануваннях пам’яті пророка Нації Тараса Шевченка у Полтаві і Харкові незабаром лягли в основу друкованої книжки: маніфест «Самостійна Україна» було видано у травні 1900 року на замовлення РУП і за підтримки товариства «Молода Україна». Брошуру видрукувала львівська друкарня «Удїлова». Львів було обрано через те, що в Російській імперії діяв Емський указ, який забороняв будь-які українські видання. Перший наклад був невеликим — близько 1000 примірників, і більшість із них була переправлена контрабандою «через кордон» у наддніпрянську Україну. Брошура «Самостійна Україна» стала революційною, оскільки започаткувала незалежницьку течію в українській політичній думці.
Джерела: