1971 - створення громадського Комітету захисту Ніни Строкатої-Караванської

1971, 21 грудня – у самвидаві вийшов перший номер бюлетеня, в якому було задекларовано про створення Громадського Комітету захисту Ніни Строкатої-Караванської.

6 грудня в Нальчику КГБісти заарештували Строкату-Караванську і відправили до слідчого ізолятора Одеського УКДБ.  Це викликало обурення українських дисидентів. В’ячеслав Чорновіл вирішив заснувати Громадський комітет захисту Ніни Строкатої. Окрім ініціатора заяву про створення Комітету підписали Ірина Стасів (Калинець) зі Львова, Василь Стус із Києва, Леонід Тимчук з Одеси, а також Петро Якір та Віктор Красін з Москви. Документ було датовано 21 грудня 1971. Комітет став першою правозахисною організацією в Україні. Заява та біографічна довідка «Хто така Н.А.Строката (Караванська)» увійшли до Бюлетеня № 1 — інформаційного органу Комітету. Згодом ці документи опублікував редагований Чорноволом журнал «Український вісник». У заяві йшлося про те, що Комітет створюється на підставі прав, гарантованих Конституцією СРСР, Загальної Декларації прав людини і Пакту про громадянські та політичні права. Комітет буде збирати факти і документи, що стосуються справи Строкатої, створення фонду допомоги Строкатій та її чоловікові, політв'язню Святославові Караванському, нагляд за дотриманням законних прав заарештованої на захист, гласність суду, якщо він відбудеться, і на оскарження вироку, якщо він буде обвинувальним.
У січні 1972-го майже усі підписанти заяви під час січневого погрому були заарештовані.