1900, 18 квітня – в Санкт-Петербурзі, в родині соліста Великого театру Миколи Чистякова народилася актриса театру «Березіль», народна артистка України, педагог, дружина і муза Леся Курбаса Валентина Чистякова.
Валентина Чистякова в ролі Оксани в "Гайдамаках" Шевченка. 1920 рік. Фото: kurbas.org.ua
Її дитинство і юність пройшли в Москві, в творчій атмосфері. Цьому сприяло і театральне оточення батька, і вроджений артистизм самої Валі, який батьки всіляко розвивали і підтримували. Дівчинка з дитинства навчалася мистецтва співу, танцю, малювання, гри на фортепіано, брала участь у гімназійних виставах.
У 1918 році родина Чистякових тікає з охопленої більшовицьким хаосом Москви до Києва. Тут Валентина вступає до балетної студії Михайла Мордкіна – партнера відомої балерини Анни Павлової (а пізніше – бере уроки хореографії та пластики у студії Броніслави Ніжинської, першої наставниці Сергія Лифаря). Заняття студії Мордкіна відбуваються в приміщенні театру Бергоньє (нині – Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки), там же проводять репетиції актори Молодого театру під керівництвом Леся Курбаса. Невідомо хто на кого перший звернув увагу, але між Курбасом і Чистяковою спалахує іскра любові. 19 вересня 1919 року вони обвінчалися в Андріївській церкві.
Лесь Курбас та Валентиа Чистякова (в центрі) з акторами Молодого театру. Весільне фото. 1919 рік. Фото: ukrop.depo.ua
Лесь Курбас був старшим за Валентину на 13 років. Коли вона вперше потрапила до квартирки, яку Курбас орендував зі своєю мамою, найбільше враження на неї справили книги, які були всюди: на стелажах до стелі, на столі, кріслі, на підлозі. Ще більше вразило її те, що багато книг Курбас читав в оригіналі (він сам перекладав для театру п’єси із восьми мов, з норвезькою та шведською включно). Вона ж полонила його своєю щирістю, безпосередністю та глибиною фіалкових очей. На 15 років вона стала вірною супутницею життя і музою Курбаса.
В Молодому театрі Валентина Чистякова дебютувала в «Едіпі-Царі» Софокла в ролі однієї з учасниць Хору. Але поступово у неї практично у кожній виставі з’являється своя роль – і в Молодому театрі, і в створеному Курбасом Київському драматичному театрі («Кийдрамте»), і в «Березолі». І не лише тому, що вона була дружиною Курбаса. «Усі в театрі були закохані в неї. Жінки, чоловіки, молоді, старі. До речі, старих серед нас не було: вся трупа тоді була молодою. Коли ми сходилися всі одночасно до великого фойє на збори чи на репетицію, кожному з нас кортіло сісти так, щоб краще бачити Чистякову. Дивитись на неї було насолодою! Якусь неймовірну силу тяжіння, чарівну привабливість випромінювала вся її істота — кожен рух, поворот, погляд рідкісно виразних фіалково-синіх очей. Були серед акторок красивіші за неї, але ніхто не міг зрівнятися з нею неповторною чарівністю. Море жіночості. Пісня жіночості!» — згадувала про неї актриса «Березолю» Юлія Фоміна.
У 1926 році «Березіль» переїжджає до Харкова. Це був період розквіту театру. Саме «Березіль» розкрив Валентину Чистякову як багатогранну характерну актрису. Її Анелю у виставі «Маклена Ґраса» Миколи Куліша восени 1933-го запам’ятали всі, хто був на прем’єрі. На жаль, це був останній спектакль, поставлений Курбасом на волі. Далі вона стояла в чергах, пересилаючи йому книжки, адже на Соловках Курбас поставив десять спектаклів. І чекала, сподівалася, чекала…
Валентина Чистякова, Лесь Курбас та Ванда Адольфівна (в центрі). 1933 рік. Фото: kurbas.org.ua
Вона лишилася в театрі – більше їй не було куди йти. Вона жила з мамою Леся Курбаса, до кінця її життя опікуючись Вандою Адольфівною і ділячи з нею статус «члена родини ворога народу». Лише після її смерті, в 1957 році Чистякова отримала довідку із Харківського обласного суду про те, що «Справа щодо обвинувачення Курбаса Олександра Степановича переглянута Президією Харківського обласного суду 19 квітня 1957 року. Постанова Судової трійки при Колегії ГПУ СРСР від 9 квітня 1934 року стосовно Курбаса О.С. анульована у зв’язку із відсутністю складу злочину». Ще через чотири роки вона отримала повідомлення, що її чоловік «Курбас О.С. помер 15 листопада 1942 року у віці 55 років від крововиливу в мозок». Вона здогадувалася, що це брехня. Але нічого змінити чи довести вже не могла.
Валентина Чистякова прожила довге життя. Вона була провідною актрисою Українського драматичного театру імені Шевченка в Харкові – вистави за її участю супроводжувалися аншлагами, навіть була приказка, що весь Харків вирощує квіти для Чистякової. Викладала в Харківському інституті мистецтв, писала статті з питань акторської майстерності. От тільки про Леся Курбаса на людях намагалася не згадувати – надто болючою залишалася для неї ця тема.
Померла Валентина Чистякова 19 травня 1984 року. Похована в Харкові на 13-му міському кладовищі, поряд з могилою матері Леся Курбаса. Тут же похована урна із землею з Соловецьких островів, де обірвалося життя Курбаса.