1877 - народився Микола Макаренко, мистецтвознавець

1877, 4 лютого – в селі Москалівка на Сумщині народився Микола Макаренко, археолог і мистецтвознавець.

Микола Макаренко (1877 - 1938). Фото: history.org.ua.

Протестував проти знищення архітектурних пам’яток, завдяки його принциповій позиції вдалося зберегти від руйнування Софійський собор у Києві. Заарештований в 1934-му за відмову підписати акт про знесення Михайлівського Золотоверхого. Жертва сталінських репресій. 
Навчався в Петербурзькій школі технічного малювання барона Олександра Штиглиця та Петербурзькому археологічному інституті. Займався дослідницькою роботою в Ермітажі. Проводив розкопки на території Росії, Полтавської, Катеринославської, Харківської губерній.

На початку 1919-го повернувся в Україну. Досліджував археологічні пам’ятки в Києві, Чернігові, Сумах, Маріуполі. Саме розкопки могильника епохи неоліту на території будівництва заводу «Азовсталь» у 1930-1931 роках принесли вченому світове визнання.

Займався реставрацією давніх храмів. Очолював Музей мистецтв ВУАН (1920-1925). Професор Одеського художнього інституту (1930-1931).
«Золота людина, але якась дитяча, наївна прямота не доведе його до добра», – характеризував вченого колега, професор Максим Гронець.

Руїни собору Михайлівського золотоверхого монастиря після підриву 14 серпня 1937 року. Фото: history.org.ua.

Микола Макаренко протестував проти знищення архітектурних пам’яток, завдяки його принциповій позиції вдалося зберегти від руйнування Софійський собор у Києві. Заарештований в 1934-му за відмову підписати акт про знесення Михайлівського Золотоверхого собору (навіть написав листа Сталіну на захист святині і ходив на прийом до Павла Постишева), офіційно звинувачений в належності до «контрреволюційної організації», засланий до Казані. Повторно заарештований в 1936-му. Засуджений на 3 роки, відбував покарання у Томській виправно-трудовій колонії. Там же заарештований втретє 15 грудня 1937-го.

Розстріляний за постановою «трійки» у Новоросійську (Росія) 4 січня 1938-го (за іншими даними – в Томську). Місце поховання залишається невідомим.