1989, 4 лютого в селищі Холми на Чернігівщині народився Олег Науменко – український правоохоронець, сержант міліції, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
З дитинства мріяв працювати в міліції. Закінчив Холминську загальноосвітню школу та Щорське вище професійне училище лісового господарства, але від цієї мрії не відмовився. Після закінчення училища деякий час працював охоронцем Корюківського міжрайонного відділення Державної служби охорони. Після строкової служби в лавах ЗСУ в грудні 2010 року таки став правоохоронцем: . працював інспектором ДПС, міліціонером-водієм, помічником оперативного чергового Корюківського райвідділу міліції.
Коли прийшло розпорядження їхати в зону бойових дій, навіть не замислювався про те, що можна відмовитися. З лютого 2015 року у складі зведеного загону УМВС України в Чернігівській області охороняв громадський порядок та блокпости в селищі Чорнухиному біля Дебальцева.
Олег Науменко в Чорнухіні. Фото: gorod.cn.ua
15 лютого блокпост, на якому стояв Олег, був практично впритул розстріляний бойовиками із підствольних гранатометів. З множинними осколковими вогнепальними пораненнями Науменко був вивезений бійцями 128-ї гірсько-піхотної бригади до військово-польового шпиталю в Дебальцеві. Звідти наступного дня поранених евакуювали до Бахмута. Але в дорозі санітарна колона з пораненими була обстріляна російськими терористами. Відтоді Олег вважався зниклим безвісти. Лише в березні 2015-го його тіло рідні знайшли серед загиблих, переданих представниками терористичної «ДНР» до бюро судово-медичних експертиз Дніпра.
Похований у рідних Холмах. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У пам’ять про Олега Науменка на будівлі Щорського вищого професійного училища лісового господарства, на будівлі Холминської загальноосвітньої школи та в Парку пам’яті в Корюківці встановлені меморіальні дошки.
Вікторія Науменко на блокпосту на Донбасі. Фото: gorod.cn.ua
У Олега залишилися дружина Вікторія та дворічна донька Софійка. Після загибелі чоловіка Вікторія в серпні 2015 року пішла служити в чернігівську поліцію, а пізніше – теж поїхала в зону бойових дій.