1918 – народився Олександр Шалімов, видатний хірург.

1918, 20 січня – у селі Введенка Липецької області (Росія) народився Олександр Олексійович Шалімов, один із засновників української хірургічної школи.

Олександр Шалімов. Фото: fakty.ua.

Походив із багатодітної селянської родини: у його батьків було 12 власних дітей і ще прийняли двох безпритульних. У 1925 році сім'я переїхала на Кубань, на хутір Звезділін Натирбовського району, де Шалімов пішов у школу. 

У 1934 році Сашко вступив на робітфак Кубанського медичного училища, яке закінчив у 1936 році з відзнакою. У тому ж році він вступив до Кубанського медичного інституту. Під час випускної екзаменаційної сесії почалася Велика Вітчизняна війна. Останній іспит з хірургії здав достроково.  У роки війни працював хірургом в лікарнях в тилу – на фронт його не взяли  через перенесені незадовго до того малярію та гепатит, а також ревматизм та хворобу хребта.

У 1946 році його переводять до Брянської обласної лікарні. Сюди ж невдовзі направляють на роботу ще одного відомого хірурга Миколу Амосова. «У великій операційній два столи – один Амосову, інший – мені. Ми з Миколою Михайловичем почали змагатися. Змагалися чесно. Ніхто нікому жодних капостей не робив. Навпаки, один від одного нічого не приховували. Ми підняли хірургію в Брянську на високий рівень, вищий, ніж у Києві, Харкові, Курську…», - згадував Олександр Шалімов.

Шалімов і Амосов під час операції. Фото: www.surgery.org.ua

Невдовзі Микола Амосов переїжджає в Україну. А за ним – і Олександр Шалімов. З 1957-го він – провідний хірург у лікувальних та наукових закладах Харкова, намагається практичну медицину поєднувати з науковими дослідженнями, пропонуючи для кожного пацієнта індивідуальні методи лікування. У 1958-му захистив докторську дисертацію.

У 1970-му Олександр Шалімов переїхав до Києва, ставши через п’ять років засновником та директором Інституту хірургії та трансплантології, що нині носить його ім’я. «Академік Шалімов – хірург від Бога, він відчуває хворого душею, серцем і кінчиками пальців… Його ніколи не потрібно було просити, йому варто було лише зателефонувати і сказати, що десь (у Тьмутаракані) лікарі просять саме про допомогу, що життя хворого в небезпеці. Він тільки запитував: «Коли буде машина?», - згадував Андрій Сердюк, академік Національної академії медичних наук.

За своє життя Олександр Шалімов провів близько 40 тисяч операцій. Розробив і впровадив нові методи операцій з онкологічних захворювань, органів травлення, судин, серця. Він став першим лікарем, який успішно здійснив пересадку підшлункової залози хворому на діабет. Під його керівництвом проведено першу в Україні операцію пересадки серця. Також з ім'ям Шалімова пов'язаний розвиток ендоваскулярної та мікрохірургії. 

Олександр Шалімов був прихильником здорового способу життя. «Взагалі природа відміряла нам 120-160 років життя, – стверджував Олександр Шалімов в інтерв’ю газеті «Факти». – Люди і жили б стільки, якби не курили, вміли уникати стресів, не зловживали алкоголем. Надзвичайно важливо також не припиняти працювати навіть в похилому віці, щоб не порушувати ритм життя і сталий обмін речовин».

Пам'ятник Шалімову в Києві. Фото: Укрінформ

Сам Олександр Шалімов прожив 88 років, отримавши багато звань і нагород: заслужений діяч наук УРСР, лауреат Державних премій УРСР та СРСР, дійсний член Академії наук УРСР (1978), Герой України (2005). Автор майже 800 наукових праць та понад 100 винаходів. У 1998-му визнаний «Людиною планети».

Помер 28 лютого 2006-го в Києві. Похований на Байковому кладовищі.