29 січня на території Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» в Ніжинському районі Чернігівської області вшанували Захисників України – учасників бою під Крутами, який відбувся в цей день 107 років тому.
У меморіальному заході взяли участь голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус, заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, голова Чернігівської обласної ради Олена Дмитренко, делегації Збройних сил України й інших Сил оборони, представники місцевих органів державної влади, самоврядування та громадськості із Чернігова, Ніжина та інших територіальних громад регіону.
На місце легендарного бою також приїхали члени рухівських делегацій Сергій Черняков з Чернігова й Олександр Гомоляко з Ніжина, що брали участь у першому масштабному вшануванні учасників бою під Крутами в 1991 році, тобто ще до проголошення незалежності України. В розмові з фахівцями Українського інституту національної пам’яті вони згадали, як тоді місцеві комуністи марно намагалися зірвати акції в пам’ять про героїв України та встановлення символічного березового хреста. Так, Сергій Черняков зауважив, що їхня делегація з Чернігова налічувала 14 осіб, а співробітників КДБ, які стежили за ними, було навіть більше.
Хвилиною мовчання вшанували воїнів сучасної російсько-української війни, мирних громадян, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, Героїв Крут і всіх Захисників України всіх часів. Учасники меморіального заходу також поклали квіти до монумента «Пам'яті Героїв Крут», на гранітній плиті якого розташована «Курсантська шинель».
На спомин про героїв-крутянців, полеглих за рідну землю, літію відправив керуючий Чернігівською єпархією Православної церкви України єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній. Капела бандуристів і Духовий оркестр виконали Державний гімн України, пісню «Ой ви, Крути...» і марш «Слава Героям».
«Слова “Крути”, “Крутянський чин” давно стали символом. Символом готовності стати до боротьби в найскладніші моменти, символом незламності й стійкості. Не знаю, чи думали ті і досвідчені бійці, і зовсім юні необстріляні студенти та гімназисти того січневого дня 1918 року на станції Крути, що стануть легендою і символом. Але впевнений, що вони були свідомі свого обов’язку, який і спонукав їх добровільно взяти до рук зброю щоби стати на захист української незалежності. Вони виконали свій обов’язок і їхній бій став перемогою українського духу. Впродовж усіх подальших десятиліть несвободи, пам’ять про Крути залишалась нагадуванням і закликом до продовження боротьби і до перемоги.
Але Крути є нагадуванням усім нам і про інше. Нагадуванням про небезпеку і злочин втоми у час коли вирішується доля народу, доля держави. У 1918 році на захист народженої незалежної української держави ставали тисячі і десятки тисяч українських патріотів. Але, на жаль, сотні тисяч українців вважали себе тоді втомленими понад трьохлітньою світовою війною, яка у той час обпекла багатьох. Вони прагнули миру, землі і прагнули покинути окопи; готові були піддаватись обіцянкам ворога і оголошували «нейтралітет» власній державі. Але коли українська держава впала під ворожими ударами, пофарбовані у червоне окупанти відібрали землю і свободу, принесли голодомор і репресії і тим, котрі у 1918 році вважали, що спротив московським зайдам не їхня справа. Тож сьогодні, вшановуючи подвиг крутянців, кожен з нас ні на мить не має права собі дозволити, щоб ворог, який залишається тим самим, використав нашу втому проти нас і проти України», – наголосив заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.
Від Інституту національної пам’яті він презентував комплект брошур «Фактор боротьби» голові Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеславу Чаусу. Також видання Інституту передано й представлено для бібліотеки Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут».
Учасники заходу мали можливість відвідати музей Меморіального комплексу в вагонах, експозиція якого в 2008 році була створена за участі Українського інституту національної пам’яті.