6 травня у Празі, на фасаді будинку №38 на вулиці Лужицькій, встановили меморіальну таблицю Петру Зленку – українському бібліографу, публіцисту та видавцеві, колишньому співробітнику празької Слов’янської бібліотеки, одному з найактивніших членів української громади в міжвоєнній Чехословаччині. За цієї адресою науковець проживав до арешту радянським НКВС у 1945 році.
Таблиця встановлена в межах проєкту «Остання адреса», покликаного вшанувати пам’ять жертв сталінського терору. Дошку спільно відкрили Надзвичайний та Повноважний Посол України в Чехії Євген Перебийніс, директор Слов’янської бібліотеки Лукаш Бабка, співробітники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Адам Граділек та Ян Дворжак, а також племінник Петра Зленка Іван Брезіна.
Петро Зленко народився в містечку Старокостянтинів у 1891 році. Навчався спершу в Університеті святого Володимира в Києві, згодом в артилерійській школі в Одесі, звідки його призвали до армії. Служив старшиною спершу в російській, а згодом в Армії УНР. У вирі національно-визвольних змагань опинився, як і багато інших його земляків, у Празі, де з фінансовою допомогою Чехословацької держави закінчив Державну школу бібліотекарів та Український високий педагогічний інститут у Празі. З 1936 року і до арешту працював каталогізатором у Слов’янській бібліотеці в Празі. Паралельно займався активною видавничою та науковою діяльністю – видавав у Празі «Український журнал», писав і друкував наукові статті, був членом Наукового товариства імені Тараса Шевченка та Пласту, брав активну участь у житті української міжвоєнної діаспори в Чехословаччині. Особистий архів Петра Зленка зберігається у Слов’янській бібліотеці в Празі.
Десятки українців, більшість з яких у травні 1945-го року вже мали чехословацьке громадянство, були заарештовані й насильно вивезені до Радянського Союзу. Деяким з них вдалося повернутися до Праги після відбування багаторічних термінів, проте більшість були страчені, закатовані або ж померли в таборах, а місце їхнього останнього відпочинку так і залишається невідомим. Петро Зленко помер у 1954 році в одному з таборів радянського ГУЛАГу. Місце його поховання досі не відоме.
Під час відкриття пам'ятної дошки Євген Перебийніс закликав чеський осередок «Останньої адреси» продовжити роботу з вшанування пам’яті українців – жертв комуністичного терору в Чехословаччині і висловив готовність з боку Посольства активно долучатися до цієї роботи.
Фото надані Посольством України у Чеській Республіці