Український інститут національної пам’яті підготував посібник щодо оновлення змісту експозицій шкільних музеїв «Революція в музеї»
«Тоталітарні системи навіть після свого зникнення залишають покоління морально розбещених і естетично примітивних людей, які вимушені жити в тому псевдо-культурному просторі, що вони його успадкували від цих систем. Тому в нашій ситуації декомунізація має означати не лише зміну назв вулиць, не тільки демонтаж пам’ятників таким масовим убивцям, як Ленін і Сталін, і їхнім кривавим посіпакам, а й докорінну трансформацію культурного простору наших селищ і міст, та зрештою – декомунізацію і десовєтизацію свідомості громадян України», – писав в есеї «Нестерпна повільність культури» український філософ Вахтанг Кебуладзе.
Більшість шкільних музеїв створені та впорядковані у 1970–1980-х роках. Їхні колекції та методи роботи з ними потребують оновлення. Найголовніше – щодо відповідності сучасному баченню цілісності нашої історії та букві “декомунізаційних” законів, адже радянська пропаганда широко використовувала шкільні музеї, як інструмент нав`язування власної ідеології.
Аби полегшити освітянам, які опікуються музеями освітніх, позашкільних та професійно-технічних закладів, цю роботу, Український інститут національної пам’яті підготував посібник «Революція в музеї». Він містить методичні рекомендації, які стануть у пригоді під час оновлення музейних експозицій відповідно до вимог Закону України “Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, підбірку інформаційних і довідкових матеріалів про Українську революцію 1917–1921 років і пропозиції з «революційними» прикладами їх застосування в музейній педагогіці.
Завантажити електронну версію посібника можна у рубриці "Електронні видання".