В українців зростає інтерес до власної історії, – соцопитування
Український інститут національної памʼяті презентував результати соціологічного опитування, покликаного дослідити, яким є ставлення українців до історії та державної політики національної памʼяті.
Дослідження зроблене на замовлення УІНП товариством «Оперативна соціологія». У межах дослідження відбулось загальнонаціональне репрезентативне опитування методом телефонного інтерв’ю (САТІ). Опитано 2003 респондента з усієї України (крім тимчасово окупованих територій) і додатково 250 респондентів у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Полтаві та Ужгороді.
Розпочавши презентацію, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьоров зауважив, що УІНП уже протягом трьох років співпрацює з товариством «Оперативна соціологія», що свідчить про інституційну тяглість, а також важливість неперервності соціологічних досліджень у межах однієї форми та інструментарію.
«Частина питань цього опитувальника вона повторюється уже третій рік. Ми можемо не просто побачити громадську думку в русі. Як вона змінюється в динаміці», – пояснив засновник «Оперативної соціології» Денис Денисенко.
Згідно з даними соціологічного дослідження рівень зацікавленості історії України серед українців щороку зростає. У системі оцінювання свого рівня зацікавленості за десятибальною шкалою, найвищу оцінку – 10 поставило 49% українців.
«Ми бачимо, що стабільно рівень зацікавленості високий. Якщо дивитись на цей показник в динаміці за три роки, то можна побачити, що найвищий рівень зацікавленості історією в 2025 найвищий за три роки», – додав Денис Денисенко.
Серед тем, якими цікавляться українці найбільше можна виділити: історію козацтва та Гетьманщини (43,7%), історію Русі (35,9%), а також історію незалежної України (26,9%). Найбільше українці отримують історичну інформацію з різних відеоресурсів: YouTube (47,9%), документальні фільми на історичну тематику (38,1%), телевізійні програми про історію (26,9%).
Окремим блоком дослідження йшлося про участь українців у комеморативних практиках вшанування Героїв Небесної сотні Понад половина – 59,6% українців заявили, що беруть участь в щорічному вшануванні Героїв Небесної сотні. Водночас відзначається, що молодь значно менш включена у такі комеморативні практики. У регіональному розрізі найбільше пам’ять Героїв Небесної Сотні вшановуються на заході (73,1%), тоді коли в Києві ситуація з вшануваннями найгірша – 49,5%.
«Сьогодні, коли ми бачимо, що пошанування Героїв Небесної Сотні в Києві, де відбувались ці трагічні події, майже таке, як у південних та східних регіонах – це свідчить про те, що в Києві меморіалізація подій Революції гідності залишається на вкрай низькому рівні», – пояснює Олександр Алфьоров. На його думку, цьому сприяють наступні фактори: непобудований меморіал Героїв Небесної Сотні та неузгодженість процесів меморіалізації.
Також вперше в опитуванні з’явилась тема оцінки Афганської війни (1979-1989 років). Майже три чверті опитаних (73,4%) висловились про те, що війна СРСР в Афганістані – це імперська війна, яку вів комуністичний режим проти афганців. Водночас 6,7% українців вважають, що це було виконання інтернаціонального обов’язку совєцькою армією, яка надавала допомогу афганському народові.
Голова УІНП зауважив, що минулого року дані про оцінку Афганської війни (1979–1989 рр.) не відкривались, тому що проводилась дискусія між ветеранськими спільнотами учасників Афганської війни.
«Цього року ми вирішили відкрити цю цифру, бо дійсно – майже 75% людей абсолютно не толерують цю війну та визначають її як імперську. У цілому можна бачити пряму паралель з торішніми подіями, коли бійці армії КНДР брали участь у війні проти України. Ось вони воїни-інтернаціоналісти», – пояснив Олександр Алфьоров.
Водночас посадовець додав, що попри високий відсоток негативного ставлення до Афганської війни, повного консенсусу не існує – в Україні є і монументи та інші місця пам’яті присвячені їй, а тому ця тема потребує додаткового осмислення та опрацювання.
Резюмуючи презентацію соціологічного дослідження Голова Інституту зауважив, що в цілому все ж дані показують мінімальні зміни у суспільстві, порівнюючи з попередніми кількома роками.
Більше можна дізнатись з відеопрезентації на YouTube-каналі «Укрінформу».