11 травня 2019 р. виповнюється 100 років з часу першого виступу Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця в Європі. Саме з Чехословаччини розпочиналося її європейське турне.
В цей день в Національному театрі Праги Українська республіканська капела уперше виконала славнозвісний «Щедрик» Миколи Леонтовича. Свідками європейської прем’єри цього твору були колишній голова української Центральної Ради Михайло Грушевський, колишній міністр закордонних справ Дмитро Дорошенко, голова Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Празі Максим Славінський та інші українські й чеські діячі. "Їх було 80 осіб, і нам довелося організовувати для них гідні умови. Домовитись про виступи. Співаки знайомили Чехословаччину з українськими піснями і народною творчістю. Капелу надіслала Директорія з пропагандистськими цілями", – згадував під час допитів в Максим Славінський.
Вже перші виступи капели в Чехословаччині мали шалений успіх. Так, празька газета «Venkov» виступ українців характеризує словами відомої латинської сентенції «Veni, Vidi, Vici». Диригент найвідомішого чеського хору в Європі «Глагол» Ярослав Кржічка відзначав: «Українці прийшли і перемогли. Я думаю, що ми мало про них знали і тяжко кривдили, коли несвідомо і без інформацій з’єднували їх проти волі в одне ціле з народом московським. Саме наше бажання «великої і неподільної Росії» є слабим аргументом проти природи цілого українського народу, для якого самостійність є всім, як була колись і нам». Професор Празького університету Зденек Неєдли резюмував: “Хто полюбив співи Української Республіканської Капели, не може не полюбити України всією душею”.
У буремний період Української революції керівництво Директорії УНР розуміло важливість культурної дипломатії для молодої української держави. Голова Директорії та Головний отаман військ УНР Симон Петлюра зініціював пропагувати українську народну пісню для інформування про Україну та її самобутню культуру.
25 січня 1919 року окремим законом УНР було створено Українську республіканську капелу під керівництвом Кирила Стеценка і Олександра Кошиця. Вже 24 березня 1919 року вона вирушила на гастролі країнами світу. Організацією поїздки займався Андрій Лівицький - громадсько-політичний діяч, сподвижник Симона Петлюри, який згодом став Президентом УНР в екзилі. А на місцях – дипломатичні представництва УНР та українські емігранти.
Протягом 1919-1924 років, впродовж 5,5 років, капела об’їздила 17 країн світу, відвідала понад 200 міст на 3-х континентах, охопивши сотні тисяч слухачів. Було проведено понад 600 концертів у світових музичних центрах. Зокрема з 1919 по 1922 роки капела побувала в таких країнах Європи: Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща, Іспанія. Її виступи мали значний резонанс. Про що свідчать понад 1300 відгуків у закордонній пресі, сотні відгуків VIP-персон. Зокрема, королева Бельгії захоплено висловилась: «Вперше в житті таке чую. Мої симпатії на боці вашого народу». З 1922 по 1924 роки тривали гастролі в Північній та Південній Америці: США, Канада, Мексика, Бразилія, Аргентина, Уругвай, Куба, Тринідад і Тобаго.
Професор Михайло Грушевський позитивно оцінював зовнішньополітичну культурну ініціативу Уряду УНР: «Я не музикант і не уявляв собі, що наша пісня може робити таке сильне враження на чужинців. Визнаю, що така подорож нашого хору цілком себе оправдовує».
За успіхами капели спостерігав Голова Директорії Симон Петлюра. У листі до Олександра Кошиця від 5 лютого 1923 р. він писав: «Милий і дорогий Маестро Олександре Антоновичу! Вважаю за свій обов’язок висловити те почуття морального задоволення, яке викликається відомостями про успіхи Капели запевнити, що таке ж саме почуття відчуває кожен українець, коли довідується про успіхи Ваших виступів… Розносите цю Славу мало вже не по цілому всесвіту. Маніфестуєте красу і чарівну силу рідної пісні, а розом і творчу глибину та різнобарвність емоціональну нації, що на схід Божий породила її та не забула одночасно породити і виплекати тих, хто так художнє-геніально демонструє – під Вашою кермою – душу нації. Діяльність Капели, з мого погляду, є історичною – хай же свідомість такої ваги «праці» Капели дасть і Вам і всім членам її моральне задоволення і сили для дальшої праці. Можу запевнити, що ми тут в «Старому» світі стежимо за Вашими виступами, радіємо славі Вашій і шлемо свої найкращі чуття і благословенство у Вашій, незамінній для нашої справи діяльності!»
Коронним номером виступів була українська колядка «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича, яка пізніше була перекладена англійською і є однією з найбільш впізнаваних різдвяних пісень світу. Внаслідок гастролей Української республіканської капели Олександра Кошиця, українська щедрівка «Щедрик» Миколи Леонтовича здобула популярність у світі. У 1936 р. Пітер Вільховський створив англійський текст і так виникла різдв’яна пісня «Carrol of the bells», яка використовується в фільмах, музиці, креативній індустрії світу.
На вшанування 100-ліття світових гастролей Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця зусиллями Українського інституту національної пам’яті та Покровської міської ради Донецької області підготовлена вулична фотовиставка «Культурна дипломатія України: світовий тріумф Щедрика», яка демонструвалася в багатьох містах України. Зокрема, 18 вересня 2018 р. виставку вже відкрито у м. Вінниці, 21 вересня – у Краматорську Донецької області. 1 жовтня, у Міжнародний день музики – у заповіднику Софія Київська відбулася офіційна презентація Всеукраїнського хорового конкурсу «Щедрик фест». Окрім того, до проекту Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2019 році» внесено дату 100 років з часу створення Української капели під керівництвом Олександра Кошиця і започаткування культурної дипломатії УНР.