14 березня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбулася тематична зустріч «Бо хто за що, а ми за незалежність: вибір тих, хто боронить Україну». У фокусі розмови опинився феномен українського добровольства та його значення у Війні за Незалежність України, яка триває з 2014 року.
«Що таке Незалежність? Кожен раз – це різні історії. Але війну, яка почалася в 2014 році, історики цілком справедливо назвали Війною за Незалежність України, і це закріплено на законодавчому рівні. Український інститут національної пам’яті був флагманом цього процесу. Так сталося, що це вийшла відтермінована війна за незалежність, бо незалежність мало проголосити – треба її відстояти. Таке буває в історії, як це було в історії США, коли через сорок років після прийняття Конституції їм довелося ще воювати з Британією за Незалежність. Для українців незалежність означає волю, у нас питання свободи закладено генетично, це наш природний внутрішній стан. І добровольство – це також природний вибір вільної людини», – зазначив Голова УІНП, доброволець 2014 року Олександр Алфьоров.

Віталій Применко, Володимир Пастушок та Олександр Алфьоров
Вільний вибір вільної людини і її відповідальність – це те, що найбільше характеризує добровольчий чин, незалежно від того, про кого йдеться: чи про добровольців першої хвилі 2014 року, чи про тих, хто кардинально змінив своє життя в 2022-му, повернувшись з-за кордону чи поставивши все на паузу тут, щоб стати на захист своєї землі. Чи про тих, хто зі шкільної парти вирішив обрати професію захисника або зараз, іще навчаючись, проходять різноманітні вишколи й шукають рекрутингові центри, щоб стати до зброї після досягнення 18 років. Про це говорили й інші учасники розмови, підкреслюючи, що саме добровольці, вмотивовані та затяті, повернули нашій армії лицарський козацький дух, додали креативу й заклали початки нової філософії нашого війська, дух побратимства і відповідальності за життя.
Володимир Пастушок, один з тих, хто з Майдану пішов на полігон у Нових Петрівцях, щоб стати на захист України, пригадав, як він відстоював відзначення Дня добровольця саме 14 березня.
Степан Ковальчик, боєць Української Добровольчої Армі (УДА), а нині – начальник служби безпеки 253 штурмового полку «Арей», доброволець з 2016 року розповів, як формувалися добровольчі батальйони і чому довелося перейти у підпорядкування ЗСУ.

Степан Ковальчик
Тимур Книш, офіцер батальйону безпілотних систем 128 окремої важкої механізованої бригади «Дике поле», доброволець 2014 року, який у свої 63 роки продовжує нищити ворогів, поділився враженнями про нове вмотивоване поповнення.
Про феномен українського Півдня і Сходу і про роботу з мотивацією нового поповнення говорив і очільник Південного міжрегіонального відділу УІНП, а нині - старший офіцер відділення моральної підтримки 78 Центру ППП УВ «Південь» Сергій Гуцалюк.
Уродженець Донбасу, підполковник ВО «Тризуб» ім. С. Бандери і доброволець 2014 року Віталій Применко, наголосив, що найбільшу мотивацію і розуміння війни за незалежність дають історичний досвід та ідеологічна база націоналізму.
Також в рамках заходу було презентовано новий проєкт УІНП «Герої України», реалізований спільно з Оперативним командуванням «Північ» – п’ять роликів про нове покоління українських захисників, тих, хто показав свою ефективність на полі бою і прагнення відстояти незалежність. Героями цього циклу стали Василь Бурмеч, Максим Данильчук, Максим Білоконь, Владислав Богатиренко, Андрій Верхогляд. Троє останніх отримали звання Героя України посмертно.

Марина Верхогляд
Про важливість традиції пам’яті і для родин, і для військових підрозділів як одного з мотиваційних факторів говорила Марина Верхогляд, бойовий медик і дружина Андрія Верхогляда. На зустріч вона прийшла з маленькою донею Юлею.

А завершилася зустріч піснями, які Володимир Пастушок написав ще в часи Майдану, але які досі лишаються актуальними. Бо наша боротьба за незалежність триває.
Модерувала захід Наталія Позняк-Хоменко головний спеціаліст відділу популяризаційної роботи УІНП.
Світлини надані колегами з Національний музей Революції Гідності.