22 жовтня 2024 року відбулося шосте засідання усноісторичного клубу. У заході взяли участь представники академічного, освітнього музейного, громадського середовищ. Учасники мали можливість обмінятися досвідом про усноісторичні дослідження нинішньої війни та набути навичок психологічного захисту себе та оповідачів.
Співорганізаторами заходу виступили Український інститут національної пам’яті, Українська асоціація усної історії, Інститут соціальної та політичної психології, Асоціація політичних психологів України. Від організаторів зі вступними словами звернулися заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак та в.о. заступника директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, президентка Асоціації політичних психологів України Ірина Губеладзе.
Володимир Тиліщак розповів, що усна історія є важливим напрямом у діяльності Українського інституту національної пам’яті. Так, за понад десять років в Інституті сформувалося зібрання усних свідчень, що нараховує близько двох тисяч інтерв’ю. Тема усної історії російсько-української війни є пріоритетною і водночас складною. Тому обговорення травмочутливих підходів до інтерв’ювання, об’єднання у цьому зусиль істориків та психологів допоможе дослідникам подолати складні виклики нинішнього часу.
У фокусі обговорення на засіданні були питання про те, якою є специфіка опитування під час війни і про війну, які психологічні підходи варто застосовувати під час розмов про нинішні воєнні події, як захистити себе і оповідачів від психотравматизації і ретравматизації.
Викладачка Національного університету «Києво-Могилянська академія», членкиня робочої групи Української асоціації усної історії Оксана Хом’як розповіла про засади усноісторичних досліджень. Старша наукова співробітниця Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф, співзасновниця ГО «Чернігівський науково-дослідний центр антропології війни», членкиня робочої групи Української асоціації усної історії Світлана Маховська представила свій досвід із реалізації проєкту документування усних свідчень людей, що пережили окупацію на Чернігівщині та Київщині.
В.о. заступника директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, президентка Асоціації політичних психологів України Ірині Губеладзе провела заняття щодо стратегії побудови довірчого діалогу, емпатійного слухання і етичного спілкування під час усноісторичних інтерв’ю та поділилася досвідом, як дослідникам можна відновити себе після складних інтерв’ю.
Ініціаторка усноісторичного клубу та головна спеціалістка сектору усної історії та збереження історичних свідчень Українського інституту національної пам’яті, членкиня робочої групи Української асоціації усної історії Тетяна Привалко розповіла про те, як в Інституті формувалася практика організації супровідних та облікових документів з усної історії. Наразі ця практика стає складовою ініціативи Української асоціації усної історії з архівування усних свідчень.
Також Тетяна Привалко відзначила, що травмочутливі підходи мають практикуватися на всіх етапах усноісторичних досліджень, адже ми маємо справу з темою війни, яка є дуже трагедійною і постійно ескалюється. Психологічні та етичні аспекти щодо збереження та оприлюднення усних свідчень російсько-української війни мають базуватися на безпекових засадах — з тим, щоб ні оповідачі, ні дослідники, ні інституції, які беруться за збереження пам’яті про цю війну, не ставали більш загроженими.
Довідково: Усноісторичний клуб був заснований у 2019 році і розглядається майданчик, який об’єднує фахівців, що мають різний досвід роботи з усною історією. До участі у засіданнях клубу запрошуються науковці, вчителі, музейники, архівісти, театральні й документальні режисери, громадські активісти й фахівці інших галузей, які використовують або можуть використовувати усну історію.
Переглянути матеріали попередніх засідань можна за посиланням.