В Україні відзначили 70-річчя початку повстань у ГУЛАГу міжнародним заходом

25 травня відповідно до резолюції Європейського Парламенту відзначається Міжнародний день героїв боротьби з тоталітаризмом. Цього ж дня, 70 років тому, в таборах радянського ГУЛАГу в Норильську розпочалося повстання вʼязнів. Через два місяці, 19 липня 1953-го, повстали також вʼязні у Воркуті.

На відзначення тих подій Український інститут національної памʼяті разом із партнерами організував Міжнародну публічну зустріч «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму».

Урядовці, дослідники теми з України, Литви, Казахстану, Грузії, Японії, а також ті, хто особисто знав учасників повстань, нагадали про їхнє значення та особливості – як от єднання різних націй, акцент на людській гідності; відзначили роль українців; а також обговорили, чому сьогодні важливо памʼятати ті події.

Нижче ділимося цитатами.

Віцеспікер Сейму Литви Паулюс Сауґардас:

Тема повстань у ГУЛАГу дуже повʼязана з сьогоденням. Я думав, звідки у вас [українців] така воля до перемоги навіть у дуже суворих обставинах. Ці воля до перемоги, єднання, розуміння один одного та пристрасть до свободи походять із повстанських часів. Люди, які чинили спротив навіть у таборах ГУЛАГу, продовжили війну, що її литовці (Лісові брати) й українці вели впродовж десятиліття. Ці люди продовжили її в Сибіру, Воркуті, Норильську, Кенгірі. Ця тема ще недостатньо відома у світі – яким феноменом були повстання в ГУЛАГу.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв:

У цей день ми пригадуємо всю боротьбу проти тоталітаризму й усіх героїв і жертв цієї боротьби. Маємо памʼятати, що ця боротьба для українського народу, для інших народів почалася в 1917 році (якщо не раніше) й не закінчувалася, доки наші народи не отримали свободу та незалежність… Такі зустрічі мають дати московитам зрозуміти, що ніколи їм не здолати вільних українців, вільних литовців, усіх, хто цінує свободу, вольності й гідність.

Заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак:

Для українців XX століття – це насамперед століття боротьби. Українці неодноразово дивували світ прикладами своєї боротьби, яку здійснювали у найжорсткіших умовах. Серед таких прикладів важливе місце займають повстання в ГУЛАГу, які змусили комуністичну систему послабити тоталітарний тиск. Очевидно, сьогодні в умовах боротьби з агресором важливо осмислювати той досвід, бо він і зараз дає наснагу. Ми повинні також памʼятати, що це була спільна боротьба багатьох народів проти тоталітаризму, підтримку яких Україна відчуває знову.

Співробітниця Українського інституту національної памʼяті, кандидат історичних наук Леся Бондарук:

Ми всі знаємо про нацистські табори, де людям на шкірі витатуйовували номерні знаки. Але чи відомо, що в таборах ГУЛАГу людей також перетворювали на номери, тільки вони носили ці номери на шапках, бушлатах, штанах. До них так само не зверталися на імʼя. Вони були рабами, які будували заводи й фабрики. Внаслідок повстання Москва була змушена піти на переговори з вʼязнями – вперше за багато років до них звернулися на імʼя. У частині вимог влада пішла на поступки.

Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева провела паралель із сучасним опором кримських татар та українців у «великому ГУЛАГу в Криму».

Президент Асоціації україністів Японії, доктор історичних наук, доктор економічних наук Окабе Йошіхіко розповів, як японці опинилися в ГУЛАГу та взяли участь у повстаннях, а також про їхню взаємодію з українськими вʼязнями.

Професор Жезказганського університету імені Байконурова, доктор історичних наук Турганбек Алланіязов присвятив свій виступ українцям в Особливих таборах на території Казахстану.

Голова правління Лабораторії досліджень радянського минулого Іраклій Хвадагіані з Грузії розповів про досвід його країни в дослідженні та збереженні памʼяті про події радянського періоду, зокрема про табори, яких було чимало й на грузинській землі.

Режисер, автор документального циклу «Загадка Норильського повстання», лауреат Шевченківської премії та премії імені Василя Стуса Михайло Ткачук, який був одним з ініціаторів заходу, поділився своїми спогадами про спілкування з учасниками повстань.

А історик, викладач, онук лідера Норильського повстання Євгена Грицяка Тарас Романюк розповів історію пана Євгена.

Модерувала зустріч Мрідула Гош, викладачка Києво-Могилянської академії, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку.

Усі виступи можна послухати в записі на ютуб-каналі Інституту.

Дякуємо співорганізаторам події – Національному музею Революції Гідності та Інформаційному центру Музею Майдану, Архіву національної памʼяті, Києво-Могилянській академії.

Фото Богдана Пошивайла