«Вони знали, що підписують собі вирок»: презентуємо ролик до 45-річчя створення Української Гельсінської групи

«Вони знали, що підписують собі вирок»: презентуємо ролик до 45-річчя створення Української Гельсінської групи

До 45-річчя створення Української Гельсінської групи Український інститут національної пам`яті підготував історично-пізнавальне відео у межах циклу "Події епохи". 

День заснування організації – 9 листопада. Саме цього дня 1976 року в Москві на квартирі дисидента Олександра Гінзбурга зібралися іноземні журналісти. В їх присутності колишній фронтовик, письменник Микола Руденко оголосив про створення Української Гельсінської Групи (УГГ). Це була друга в СРСР (після Московської) правозахисна організація, яка відкрито боролася з порушенням прав людини. Пізніше такі спілки з’явилися в Литві, Грузії, Вірменії.

Засновниками УГГ стали десять українських дисидентів: генерал радянської армії Петро Григоренко, фронтовик, письменник і філософ Микола Руденко, хімік Оксана Мешко, письменник-фантаст Олесь Бердник, юрист Левко Лук’яненко, мікробіолог Ніна Строката, інженер Мирослав Маринович, історик Микола Матусевич, учитель Олекса Тихий, юрист Іван Кандиба.

Практично усі члени УГГ (а до кінця 1980-х про свою приналежність до організації оголосила 41 людина) були заарештовані. Часто за сфабрикованими кримінальними обвинуваченнями, і засуджені на максимальні терміни. Загальний термін ув’язнення членів УГГ – 550 років, із них 170 – за участь в організації.

Четверо з них не повернулися живими з табору особливого режиму: Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко та Василь Стус. Ще один член УГГ Михайло Мельник наклав на себе руки напередодні неминучого арешту 9 березня 1979 року. Такою була ціна права на людську гідність.

Але їхній вклад був відчутний. До кінця 1980-го УГГ оприлюднила 30 меморандумів, декларацій, маніфестів, звернень та інформаційних бюлетенів, де говорилося про проблеми політичних, економічних та духовних особливостей українців, захисту прав людини. Зрештою, діяльність членів УГГ стала одним із чинників розвалу СРСР.

 Ролик створено студією «Диваки Продакшн» у межах циклу «Події епохи». У відеоролику використана історична хроніка із фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного та кадри Майдану, зняті студією Babylon-13.