Голодомор

Голодомор

Цьогоріч ми відзначаємо 86-ті роковини Голодомору-геноциду!

Інформаційна кампанія

Український інститут національної пам’яті підготував інформаційну кампанію до Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. 

Цього року вона присвячена окремим історіям людей, які не мовчали про Голодомор. Гаслом кампанії є «Пам’ять, що рятує: голоси правди». 

Комуністичний режим робив все, щоб голоси правди про Голодомор-геноцид 1932-1933 років змовкли.

Втім голоси тих, хто доносив правду, не затихли. Спочатку вони зазвучали в західному світі, завдяки сподвижницькій праці української діаспори, небагатьох західних істориків та журналістів, а після здобуття Незалежності, і в Україні. 

Анастасія Лисивець (1922-2011) - свідок Голодомору 1932-1933 років, авторка спогадів "Скажи про щасливе життя…".

Завантажити проєкт можна за посиланням.

Нині голоси свідків збереглися на папері, в аудіо та відео форматах. Ці голоси можна почути на уроках у школі, прочитати у журналістських статтях, побачити в художніх і документальних фільмах. Цього року Український інститут національної пам’яті робить  цим новим проектом свій внесок для того, щоб ці голоси не затихли.

Проект «Пам’ять, що рятує: голоси правди» – це спроба почути ці голоси, власне, лише окремі голоси із мільйонів, що розкривають різні аспекти Голодомору, а разом створюють загальну картину цього злочину комуністичного режиму. Голоси про розкуркулення та колективізацію, стратегії виживання та людяність у нелюдяний час, про страждання та скорботу, страх та надію, про злочин і про боротьбу. Це голоси людей правди і тих хто вистоява, кого не зламав Голодомор. І сьогодні ці голоси правди нагадують нам, що народ який вистояв у Голодоморі уже ніщо і ніхто зламати не зможе.

У соціальних мережах (facebooktwitter) Інституту публікувалася низка дописів, присвячена голосам правиди.

Окрім того, інформаційна кампанія також передбачала:

Інформаційна кампанія має хештеги: #ГолосиПравди #Голодомор86 #Holodomor86. Просимо використовувати їх для дописів, що стосуються річниці трагічних подій.

У 2019-му українці і світове співтовариство 23 листопада вшанують пам’ять убитих Голодомором 1932-1933 років. О 16:00 буде оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання, після чого кожен може згадати загиблих українців і запалити свічку на своєму підвіконні.

Не дай голосам згаснути. Запали свічку пам’яті в День вшанування пам’яті жертв Голодомору!

Нагадаємо, що для світу гаслом на вшанування вшанування пам’яті жертв Голодомору є «Україна пам’ятає! Світ визнає!» / «Ukraine remembers, the World acknowledges!» 

Довідка

Голодомор –  акт геноциду Українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.

Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.

Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря, М.Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.

Соціальна реклама

Загальнонаціональну традицію ставити запалену свічку у вікні своїх осель на знак вшанування виморених голодною смертю ініціював відомий історик, політолог, дослідник Голодомору Джеймс Мейс. 

«Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: визначити час, коли кожен член цієї нації, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих», – писав Джеймс Мейс.

Головною ідеєю соціальної реклами Українського інституту національної пам’яті є заклик до кожного українця запалити свічку.

«Свічка, що мерехтить у вікні», запалена о 16:00 наприкінці листопада кожного року – це традиція важлива не лише для пам'яті про Голодомор. Вона єднає нас, творить націю і робить сильнішими», – говорить Перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Завантажити соціальну рекламу в якості для перегляду, поширення та друку можна за посиланням - http://bit.ly/2qUKxbE.

Соціальні відеоролики

Завантажити відеоролик «Запали свічку пам'яті» у високій якості можна за посиланням – http://bit.ly/358QVe3.

Завантажити відеоролик у високій якості можна за посиланням.

Завантажити відеоролик у високій якості можна за посиланням

 Завантажити відеоролик у високій якості можна за посиланням.

Відеоролик по Голодомору

Відеоісторія. Чому Голодомор став можливим

Військові, правозахисники, посадовці, історики, митці та співаки діляться тим, що для них є Голодомор та запрошують долучитися до спільного вшанування пам’яті вбитих голодом українців.

«Як відомо, історія вчить тому, що вона нічому не вчить… Але, в будь-якому випадку, будемо намагатися бути сумлінними учнями, бо знання – навіть історичні і генетичні, як відомо, не дають , а – беруть.... Пам’ятати трагедію Голодомору – це означає не тільки скорботу про невинно убитих співвітчизниках, це – насамперед, пам’ятати про історико-політичні причини того, що сталося і, найголовніше – робити все для того, щоб нічого навіть подібного не сталося в майбутньому. Жах, обурення і наш праведний гнів на політиканів і ідеологічних потвор, які наважилися на нелюдські експерименти над нашим народом є джерелами нашої рішучості, люті, виховання і визнання себе як нації… Голодомор – це невід’ємна частина нашої національної історичної пам’яті. Наш святий обов’язок – пам’ятати про цю трагедію. І навіть не задля себе, а задля тих, хто буде жити в нашій країні після нас», – Герой України, генерал-лейтенант Михайло Забродський (використано фото: Роман Ніколаєв).

«Самотня свічка, що горить в осінньому вікні... Для мене то не просто пам‘ять – то усвідомлення і злість за одвічний НАШ роздрай. Класичний приклад, коли, спокусившись на обіцянки ситого майбутнього під крилом імперії в обмін на власну Честь і Гідність, мій Народ, зрештою, розплатився за це мільйонами життів і спаплюжених доль. Чи вартує чогось життя, коли у спадок нащадкам ти залишаєш рабство?! Волію бути полум‘ям свічі, що топить віск буденності ганьби...», – кримчанин, колишній політв’язень Кремля Володимир Балух (використано фото: УНІАН).

«Руки дитини, яка двадцять років тому вперше запалила свічу пам’яті, стали руками солдата, які тримають автомат, захищають батьків. Очі, які тоді вмивалися сльозами від розповіді бабці про пережите у 1932–1933 роках, нині впевнено дивляться на ворога через приціл. Нація, яка єдналася в хвилини вшанування померлих із голоду в минулому, об’єдналася, аби захистити своє майбутнє, і створила потужну армію. Скорбота за вбитими предками дає нам сили захищати себе і нащадків», – історик, Голова Українського інституту національної пам’яті (2014-2019 років) Володимир В'ятрович (використано фото: Аліни Карбан).

«Хемінгвей писав, що людину можна знищити, але неможливо перемогти. Це стосується і цілих націй, у тому числі нашої, і це добре розуміють росіяни. Вони завжди намагатимуться винищити нас фізично, тому що наскільки б ми не були русифіковані, наскільки б не були слабкі – їм цього замало, бо завжди в історії знаходилися ті, хто чинив спротив їм навіть у найбезнадійніші роки», – Валерія Бурлакова («Лєра»), журналістка, ветеранка російсько-української війни (Окрема добровольська чота «Карпатська Січ», 93-тя і 54-та окремі механізовані бригади, 46-й штурмовий батальйон «Донбас-Україна») (використано фото: з офіційної fb-сторінки Лєри Бурлакової).

«Голодомор 1932-1933 років — геноцид, організований тоталітарним режимом проти мільйонів українців. Совєцька машина цілеспрямовано влаштувала терор українцям методом голоду. Втім, знищити пам’ять про свої злочини вона не зможе ніколи. Ні тоді, ні зараз. Маємо вшановувати пам’ять тих, хто загинув. Маємо бути сильними, аби дати відсіч ворогу зараз», – Уляна Супрун, в.о міністра охорони здоров`я України (2016-2019) (використано фото: з офіційної fb-сторінки Уляни Супрун).


 

«Голодомор – це було Господнє Чудо навпаки. Якщо Господь спромігся п’ятьма хлібами нагодувати п’ять тисяч народу, то більшовики народ, де земля, як кажуть, сама родить, прирекли на голодну смерть. Це найжахливіший злочин проти людяності у ХХ столітті. Таке не можна забути», – правозахисник, публіцист, дисидент, член-засновник Української Гельсінської групи Мирослав Маринович (використано фото: з офіційного сайту УКУ).

«Свічка пам’яті» – це не лише згадка про невимовно страшну трагедію, це ще й сила, вміння опиратися обставинам, бути насторожі, коли солодкими обіцянками хочуть приспати нашу пильність. І катарсис, без якого важко стрибнути з пострадянського болота у майбутнє», – співачка, волонтерка, художниця, телеведуча Анжеліка Рудницька (використано фото: з офіційної fb-сторінки Анжеліки Рудницької)

«Голодомор – один з найжахливіших злочинів тоталітарного режиму проти власного народу. Фантомний біль за втраченими мільйонами своїх дітей завжди нагадуватиме Україні про ті драматичні часи. Цей біль має додавати нам сил в боротьбі за свою свободу і незалежність. Забути минуле – поставити під сумнів майбутнє!» – Олександр Терещенко, ветеран російсько-української війни, «кіборг», кавалер Ордену «За мужність» ІІІ ступеню, заступник Міністра у справах ветеранів України (використано фото: Аліни Карбан).

«Чому більшовики нищили селян? Маховик русифікації вже був запущений, національний склад промислових центрів уже старанно розмивався, пролетарій –- людина, якій не цікаве коріння. Селяни ж навпаки були концентратом мови, традицій, крім того ще й коштів, які могли бути пущені на національно-визвольний рух. Як не допустити? Знищити. Заморити. Голод. І «доблесна» РККА на оточення. Це те саме, що охорона концтаборів смерті», – Віталій Гайдукевич, відомий телеведучий, журналіст, волонтер, координатор групи «Нове військо». 

Цитата із тексту Віталія Гайдукевича «Вони вбивали Україну. Пробачимо?» на НВ. Використано фото з офіційної fb-сторінки ВІталія Гайдукевича.


«Відомо, що іноді великі трагедії можуть згуртовувати націю і робити її сильнішою. Але щороку в ці сумні дні вшанування жертв Голодомору не можу знайти навіть дрібки аргументів, які крізь призму наших нечуваних утрат додавали б мені сили. Тільки біль і гнів...», – Іван Малкович, поет і видавець, власник і директор видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. 

Цитата з виступу Івана Малковича «До московської окупації тут ніколи не було голоду!» – про геноцид 1932–1933 років (виступ прозвучав на Міжнародному форумі до 85-тих роковин Голодомору-геноциду). Використано фото з офіційної fb-сторінки видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га».


 

«Голодомор це частина історії моєї сім‘ї. Бабушка Маня з Прилук, мамина мама, була дочкою великої родини, розповідала, що її мама вимінювала на зерно все, залишилась лиш одна біла сорочка. І все одно двох дітей не врятувати не вдалось, померли від голоду. Дідусь Павло, батьків тато, вижив лиш тому, що його, малого, посадили на товарняк і він доїхав до Одеси, якось знайшов родичів і вони пригріли його. 

Замучити голодом, загнобити, залякати і знищити – от яка була мета радянської влади тоді. Зберегти пам‘ять про це – означає не дати повторитись злочинам комунізму і більшовизму», – Марія Бурмака, співачка, Народна артистка України.

_____________________________________________

Цьогоріч – 85-ті роковини Голодомору. Україна і світ вшановуватимуть пам’ять мільйонів жертв Великого Голоду 1932-1933 років.

Український інститут національної пам’яті розгорнув інформаційну кампанію, присвячену 85-тим роковинам Голодомору 1932-1933 рр, на виконання  Указу Президента України№523/2016 «Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні – геноциду Українського народу» та затвердженого Кабінетом Міністрів України «Плану заходів на 2017-2018 роки у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні».

У рамках кампанії Інститут анонсував всеукраїнські та міжнародні заходи: відкриття виставки «Україна 1932-1933. Геноцид голодом», проведення Міжнародного форуму «Україна пам’ятає, світ визнає!» у столиці 22-24 листопада 2018 року, поширення соціальної реклами та брошур про Голодомор, Міжнародну акцію «Запали свічку пам’яті», меморіальне засідання Верховної ради України, відкриття виставки «Україна 1932-1933. Геноцид голодом» та загальнодержавні жалобні заходи 24 листопада покликані вшанувати вбитих у 1932-1933 роках.

Візуальна складова цьогорічної інформаційної кампанії до 85-тих роковин Голодомору включає символічні образи. Серед яких: український військовий на тлі Меморіалу пам’яті жертв геноциду, свіча-куля та дівчинка з колосками.

Об’єднує ці символи цьогорічне гасло «Ми пам’ятаємо! Ми сильні!».

Голова Інституту Володимир В’ятрович коментує: «Руки дитини, яка двадцять років тому вперше запалила свічу пам’яті, стали руками солдата, які тримають автомат, захищають батьків. Очі, які тоді вмивалися сльозами від розповіді бабці про пережите у 1932–1933 роках, нині впевнено дивляться на ворога через приціл. Нація, яка в минулому єдналася в хвилини вшанування померлих у часи Голодомору, об’єдналася, аби захистити своє майбутнє, і створила потужну армію. Скорбота за вбитими предками дає сили захищати себе і нащадків».

Завантажити соціальну рекламу до 85-тих роковин, можна за посиланнями: для друку і для соціальних мереж.

Також Інститут розробив і запустив веб-сторінку «85-ті роковини Голодомору», де публікується інформація про заходи, що відбуваються в Україні та світі з ушанування пам’яті жертв Голодомору.

На веб-сторінці «85-ті роковини Голодомору» доступні рубрики:

НовиниЩоденна інформація про події в Україні та світі до вшанування пам’яті жертв Голодомору, а також різноманітні матеріали на цю тему: статті, ґрунтовні дослідження, фотографії, документи та інше.

Міжнародний форум. Докладна інформація про Міжнародний форум, що відбув  22-24 листопада 2018 року в Українському домі (Київ).

Міжнародна акція. Висвітлено перебіг Міжнародної акції «Запалімо свічку пам’яті». Країни, які долучилися до акції «Запали свічку пам’яті», можна буде відстежити на інтерактивній карті, розміщеній на сайті.

Виставка. Виставка «Україна 1932-1933. Геноцид голодом» наочно демонструє не лише українцям, а й світовому співтовариству, причини та механізми більшовицького злочину проти людства, а також пояснює, чому цей акт є геноцидом.

Завантажити банери у якості для друку:

Українською

In English

En Français 

En Español

Em Português

Auf Deutsch

Відео. За посиланнями, розміщеним у цьому розділі,  доступні соціальні відеоролики, присвячені Голодомору 1932-1933 рр. Соціальна реклама до 85-тої річниці Голодомору, знята Young&Hungry Production за підтримки Міністерства інформаційної політики та за участі Українського інституту національної пам’яті і Центру досліджень визвольного руху. 

Список відтворення на youtube

Завантажити відеоролики у високій якості можна за посиланням.

Брошура. Як і виставка, однойменна брошура апелює до українців та світової спільноти, змушуючи замислитися про причини і наслідки трагедії українського народу, спричиненої тоталітарним більшовицьким режимом.

Завантажити матеріали у якості для друку:

Українською

In English

En Español

En Français

Auf Deutsch

 

ПРОЕКТИ ІНСТИТУТУ ПОПЕРЕДНІХ РОКІВ

Про проект "Незламні"  це відзначення на державному рівні у 2016 році 15 видатних людей, що пройшли через страшні 1932—1933 роки, запропоноване Українським інститутом національної пам'яті до 83-х роковин Голодомору в Україні.

Спецпроект "Люди Правди" —  у 2015 році ми згадували Людей правди – тих, хто не боялися говорити та писати про Голодомор навіть у часи, коли це могло коштувати життя. Щоб світ знав.

Фотодокументальна виставка "Спротив геноциду" до 81-х роковин Голодомору створена Українським інститутом національної пам’яті спільно із Галузевим державним архівом СБУ, Центром досліджень визвольного руху та Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні.