Довкола 8 березня не повинно залишитися жодних смислів і традицій родом з радянського минулого

Тоді як в Україні жінки на рівні з чоловіками протистоять повномасштабній агресії Росії, яка прагне реконструювати радянську імперію, та відстоюють незалежність, свободу і цілісність своєї країни, довкола 8 березня не повинно залишитися жодних конотацій, пов’язаних із радянською традицією відзначення цього дня. Виключно – нагадування про історію боротьби жінок за свої права.

Нижче наводимо витяги з попередньої позиції Українського інституту національної пам’яті, яка пояснює витоки дати 8 березня та її правозахисну природу.

• Традиція відзначення окремої дати, яка б акцентувала на відсутності рівності між чоловіками та жінками (перш за все у питаннях виборчих та трудових прав), з’являється на початку XX століття у США з ініціативи тамтешніх феміністок та соціалісток. Повноцінно на міжнародному рівні цей день відзначається з 1977 року, відколи ООН прийняла відповідне рішення.
• Зараз 8 березня може бути хіба нагодою поміркувати, які права здобули жінки у світі за ці понад 112 років, відколи у США вперше був проголошений Національний жіночий день. Йдеться про фундаментальні речі – від прав на власність, працю та освіту до прав на вільний вибір життєвої траєкторії.
• Вихолощення суті 8 березня в СРСР – цілком закономірне, адже в тоталітарній країні не йшлося про реальну і послідовну боротьбу за права людини.

На рівні законодавства Україна як держава декларує рівні права чоловіків і жінок. Ця рівність закріплена у Конституції. У 1995 році Україна приєдналася до Пекінської декларації та Платформи дій і ратифікувала ключові міжнародні договори з прав людини включно з Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 1980 року. У 2005 році був ухвалений Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Підписана після Революції гідності Угода про асоціацію між Україною та ЄС зобов’язує нашу державу до забезпечення ґендерної рівності та рівних можливостей для жінок і чоловіків у сферах зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності, а також у процесі прийняття рішень.

Рішенням уряду Україна прийняла Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» в лютому 2016 року, ставши єдиною країною у світі, що прийняла такий план під час військового конфлікту.

У 2021 році національне свято 14 жовтня було перейменоване на День захисників і захисниць України.

У відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України 24 лютого 2022 року жінки на рівні з чоловіками стали на захист країни на лінії зіткнення, у державних структурах і в тилу. У зверненнях до суспільства від перших осіб держави згадуються і захисники, й захисниці. Складний воєнний час відобразив те, до чого суспільство рухалося всі роки після Революції гідності, – рівність та інклюзивність.