Запрошуємо до участі в електронному обговоренні Концепції комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру

Український інститут національної пам’яті пропонує до громадського обговорення Концепцію комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру. Інститут ініціює обговорення у відповідь на лист від Інституту історії України Національної академії наук України  № 950-21 від 19.04.2021 року.

Концепція передбачає створення у Бабиному Ярі в Києві цілісного меморіального комплексу як альтернативи хаотичному зведенню окремих пам’ятників та меморіалів на території яру. Документ пропонує бачення, як упорядкувати та об’єднати наявні об’єкти і пам’ятні місця у цілісний меморіальний парк.

Меморіальний парк «Бабин Яр» має охопити територію, центром якої є місце масових розстрілів євреїв Києва та інших жертв нацизму, а також розташовані навколо численні кладовища, що виникли тут упродовж двох останніх століть. Меморіальний парк повинен перетворити те, що зараз є захаращеним лісопарком і парком відпочинку, на місце, сприятливе для осмислення й віддавання шани жертвам. Водночас цей простір має залишатися відкритим для наступної меморіалізації як майданчик діалогу та співпраці різних громад і частин суспільства.

Також концепція передбачає створення двох музеїв: Українського музею Голокосту та Меморіального музею Бабиного Яру.

Український музей Голокосту розповідатиме про винищення євреїв на території України під час Другої світової війни у контексті загальноєвропейської трагедії нацистського геноциду єврейського народу.

Меморіальний музей Бабиного Яру буде присвячений усім численним трагедіям Бабиного Яру та висвітлюватиме, яке місце займає Бабин Яр і трагічні події, що тут відбувалися, у пам’яті українського суспільства та окремих спільнот.

Концепцію комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру розробила спеціальна робоча група при Інституті історії України Національної академії наук, створена в 2017 році на виконання Указу Президента України та рішення уряду. До неї увійшли історики, фахівці музейної справи, архітектори, юристи. Концепція пройшла рецензування у понад 40 науковців з усього світу.

Документ повністю можна завантажити на сайті Інституту історії України або на цьому сайті в рубриці «Електронні консультації з громадськістю».

Зауваження та пропозиції до концепції надсилайте на електронну адресу go@uinp.gov.ua до 10 листопада 2021 року включно. У темі листа необхідно зазначити «Бабин Яр». Форма подачі пропозицій – довільна, але просимо викладати рекомендації чітко та структуровано й обов’язково вказувати, якого саме розділу концепції чи фрагменту тексту стосуються ваші пропозиції.

Відповідальна особа за проведення електронного обговорення: начальниця відділу аналізу тоталітарних режимів Вікторія Яременко 044 290 21 98.

Звіт про результат електронного обговорення буде оприлюднений на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Після завершення громадського та експертних обговорень Концепція комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру буде запропонована на розгляд уряду.

Історична довідка

Бабин Яр у Києві  – це місце пам’яті, яке стало відомим на весь світ символом нацистських злочинів проти цивільного населення під час Другої світової війни, символом Голокосту.

29–30 вересня 1941 року нацисти вбили тут майже 34 тисячі киян лише через те, що вони – євреї. Це було одним із найбільших масових вбивств цивільних, вчинене нацистами під час Другої світової війни.

Під час війни у Бабиному Яру вбивали та ховали не лише євреїв. Упродовж двох років німецької окупації, в 1941–1943, тут розстрілювали і закопували цілі групи людей або окремих осіб, яких нацисти також вважали ворогами. Зокрема, за расовими та політичними мотивами нацисти вбивали ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору. Починаючи з серпня 1943 року, заковані у кайдани в’язні Сирецького табору викопували та спалювали тіла розстріляних у Бабиному Яру.

Загальну кількість жертв оцінюють приблизно у 100 тисяч людей. 

Попередні етапи роботи над концепцією

20 жовтня 2017 – Президент України видав указ № 331/2017 «Про додаткові заходи щодо перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”». Документ передбачив створення Організаційного комітету з питань перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» та затвердив склад цього комітету.

15 листопада 2017 – на виконання зазначеного вище Указу Президента при Інституті історії України Національної академії наук було створено робочу групу з розроблення концепції. До її складу ввійшли фахівці Інституту сторії України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського університету імені Бориса Грінченка, Музею історії міста Києва, Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», Національного музею історії України у Другій світовій війні, Українського інституту національної пам’яті, Українського центру вивчення історії Голокосту.

Робоча група на підставі звернення Міністерства культури України від 13 листопада 2017 та договору Інституту історії України з Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» розробила Концепцію Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру.

26 липня 2018 – Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження № 542-р «Про затвердження плану заходів з перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”». Документ передбачив серед іншого затвердження Концепції комплексного розвитку Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр»та Концепції музею історії Бабиного Яру.

У 2019 році робоча група на виконання зазначеного вище розпорядження Кабінету Міністрів України та на підставі договору Інституту історії України з Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» розробила Концепцію комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру з розширенням меж заповідника.

Наразі концепція отримала 43 рецензії від науковців: 21 – з України, 7 – з Німеччини, 5 – із США, 2 – з Канади, по одній – з Австрії, Ізраїлю, Норвегії, Південної Кореї, Польщі, Румунії та Франції.

Зауваження рецензентів були враховані у другій редакції концепції, яка й запропонована до обговорення громадськістю.