На Волині обговорили ідею створення музею в Луцькій тюрмі
22 червня у Волинському краєзнавчому музеї відбувся круглий стіл «Трагедія в Луцькій тюрмі – 85 років болю і пам’яті», організований за ініціативи Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам’яті.
23 червня 1941 року в Луцькій тюрмі НКВС № 1, відступаючи перед нацистами, радянська влада розстріляла понад дві тисячі політичних в’язнів. Вижити зуміли близько сотні. 24 серпня 1941 року відбулася поховальна процесія за участю 78 священнослужителів та кількох сотень громадян з усіх куточків Волині.
Луцька тюрма діяла у колишньому Монастирі Бригідок – пам’ятці архітектури національного значення, початок будівництва якої датується 1624 роком. У ХХ столітті через будівлю тюрми пройшли Українські січові стрільці, інтерновані поляками у 1919 році; члени ОУН і КПЗУ у 30-х роках; в'язні радянського терору, розстріляні й поховані на території в’язниці; тут нацисти вбивали полонених червоноармійців (їхні останки були віднайдені у 2009 році й перепоховані на Гнідавській гірці в Луцьку), а з 1944 року радянська влада знову страчувала тут членів ОУН і УПА. У 1957 році тюрма переїхала в нове приміщення і стала слідчим ізолятором, а тут влаштували Волинське музичне училище. Лише у 1998 році навчальний заклад переселили, а колишня Луцька тюрма стала місцем пам'яті.
Учасники круглого столу – музейники, вчителі історії, викладачі та студенти Волинського національного університету імені Лесі Українки, краєзнавці, громадські діячі, представники органів місцевого самоврядування – обговорили шляхи меморіалізації Луцької тюрми.
«Масові екзекуції для так званого «розвантаження тюрем» розпочалися з прикордонних Перемишля та Добромиля 22 червня 1941 року. До кінця місяця розстріли відбулися у Львові, Дрогобичі, Самборі, Стрию, Луцьку, Ковелі, Володимирі-Волинському, Тернополі, Чорткові, Кременці, Дубно та інших містах. Загалом у перші тижні війни в тюрмах Західної України страчено майже 22 тисячі осіб. Далі таку ж практику застосували в центральних і східних регіонах», – повідомила у виступі співробітниця УІНП, кандидатка історичних наук Леся Бондарук.
Директор Державного історико-культурного заповідника у Луцьку Віктор Баюк ознайомив присутніх із сигнальним примірником збірника матеріалів пошуково-ексгумаційних робіт щодо жертв розстрілів 1941 року, які проводилися у 2017 році. Він наголосив, що на території тюрми досі є поховання розстріляних, відтак є потреба планомірного дослідження на виявлення масових та одиночних захоронень страчених в'язнів.
«Це місце пов'язане з долею багатьох учасників українського національно-визвольного руху, – зазначив голова Волинської обласної Спілки краєзнавців України, доктор історичних наук Анатолій Шваб. – Є потреба віднайти можливості створення інституції, спрямованої на вшанування пам'яті загиблих і дослідження історії репресій та визвольного руху». Його підтримала голова Волинського товариства політв'язнів і репресованих Валентина Єгорова, яка розповіла, як багато років поспіль члени її товариства збирають експонати для майбутнього музею.
Представник Волинської єпархії ПЦУ отець Миколай повідомив, що у планах єпархії поки не йшлося про облаштування музею. Старший науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею Віктор Панасюк вніс пропозицію порушити питання щодо перспективи створення музею мучеництва або жертовності у приміщенні Луцької тюрми.
Директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко зауважила, що останнім часом часто запитують, чому досі на Волині немає музею національно-визвольної боротьби. У фондах ВКМ є чимало експонатів, які могли б дати початок діяльності такого музею як філії краєзнавчого музею.
«Без сумніву, потрібен музей як місце пам'яті, яке буде показувати не просто історію, а формувати націю. Для його створення має бути політична воля і повна державна підтримка. Відсутність музею визвольної боротьби – дуже гостра проблема на Волині. І краєзнавчий музей готовий долучитися до цієї справи», – наголосила Оксана Важатко.
Депутат Волинської обласної ради Іван Мирка вніс пропозицію утворити ініціативну групу із залученням органів місцевої влади і нинішнього користувача приміщення тюрми – Волинської єпархії ПЦУ – для облаштування у майбутньому історико-меморіального музейного комплексу, присвяченого національно-визвольній боротьбі. Цю ідею підтримали всі учасники круглого столу.