1995, 20 липня Велика Британія й Україна підписали меморандум про безкоштовну передачу нашій країні антарктичної станції «Фарадей», відому зараз як станція «Академік Вернадський».

Підписання меморандуму про передачу Україні британської антарктичної станції «Фарадей», яка стала «Академіком Вернадським». Колаж: Національний арктичний науковий центр
На початку 90-х років минулого століття Україна не мала у своєму розпорядженні жодної Антарктичної станції, оскільки у 1992 році Росія оголосила себе правонаступницею усіх антарктичних станцій СРСР і відмовила Україні у передачі однієї з них. Попри це, українські вчені не полишали спроб повернути нашій країні право бути в елітному світовому клубі дослідників Антарктики.
У відповідь на численні листи, звернення, доводи і аргументи 3 липня 1992 року перший Президент України Леонід Кравчук видав указ про участь нашої країни в дослідженнях Антарктиди, і у серпні того ж року Верховна Рада схвалила документи про приєднання України до Антарктичного договору. За рік – 26 жовтня 1993 року – був утворений Центр антарктичних досліджень.
Тим часом, Велика Британія, яка проводила дослідження на антарктичній станції «Фарадей», на початку 90-ї років зіткнулася з певними труднощами. Нові британські правила безпеки вимагали побудувати злітну смугу поблизу антарктичної станції. Але гірський рельєф, на якому розташовувався «Фарадей», робив будівництво неможливим. Тож Сполучене Королівство почало будувати нову станцію – «Розера», де вже на стадії проєктування був передбачений аеродром.
Станція «Фарадей» була заснована ще у 1947 році і перенесена на нинішнє місце – мис Марина острова Галіндез – у 1954-му. Це, по суті, метеорологічна та геофізична обсерваторія, яка у постійному режимі веде спостереження та проводить наукові дослідження. До прикладу: саме над «Фарадеєм» у 1985 році британські вчені відкрили явище озонової діри.
Утримувати дві станції одночасно та ще й приблизно в одному районі – справа дороговартісна і недоцільна. Але й обірвати ряди спостережень Британія не могла – це було б великою втратою для світової науки.
Тому британці шукали тих, хто міг би професійно продовжувати розпочату справу, і розіслали на посольства повідомлення про продаж станції. Одне з таких повідомлень отримав тодішній Посол України у Великій Британії Сергій Комісаренко.
«Як добре було б, аби цей «Фарадей» опинився в розпорядженні української науки, – згадував Сергій Комісаренко ту мить, коли читав оголошення Британської антарктичної служби. – Бо ж відомо, що українські дослідники Антарктики й Арктики ще у складі радянських експедицій нагромадили солідний науковий матеріал».
Переговори з британською стороною тривали протягом двох років. Навесні 1994-го представники БАС відвідали Україну: знайомилися з науковцями та оцінювали науковий потенціал країни. Переконавшись, що українські вчені зможуть забезпечити продовження вимірювань на високому професійному рівні, пішли на безпрецедентний крок: замість продажу передали Україні станцію за символічний один фунт стерлінгів. 20 липня 1995 року сторони скріпили свої наміри меморандумом. А у січні 1996 року перша українська експедиція прибула на станцію «Фарадей», яка відтоді стала називатися «Академік Вернадський».

Сучасна станція «Академік Вернадський». Фото: Національний арктичний науковий центр
Передача антарктичної станції – не єдиний дружній крок Великої Британії назустріч українській науці. У 2021 році Україна придбала колишній флагман Британської антарктичної служби, криголам «Джеймс Кларк Росс» за 5 млн доларів США – половину від його початкової ціни. «Джеймс Кларк Росс» – судно одного з вищих льодових класів, яке здатне рухатися в екстремальних погодних умовах крізь шар криги завтовшки до 4 метрів. Він обладнаний вісьмома лабораторіями, де одночасно можуть працювати пів сотні науковців, здатен вести автономне плавання протягом двох місяців і може охопити дослідженнями 90% площі океанського дна.
До речі, саме «Джеймс Кларк Росс» у 1996 році привіз першу українську експедицію на станцію «Академік Вернадський».
У серпні 2020 року судно отримало назву «Ноосфера» і нині під українським прапором працює над забезпеченням потреб українських арктичних експедицій