Голова УІНП взяв участь у презентації купюри із зображенням Василя Стуса
10 липня у Національному банку України Голова Українського інституту національної пам'яті взяв участь у представленні нової української банкноти номіналом 2000 гривень. Презентував купюру Голова НБУ Андрій Пишний. У заході також взяли участь Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та заступниця Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська. Модерувала захід відома українська журналістка, шефредакторка видання «Лівий берег» Соня Кошкіна.
Український інститут національної пам’яті є однією з інституцій, який надавав рекомендації із переліком зображень для нової банкноти, одним із яких був Василь Стус – Герой України, поет, правозахисник, дисидент, один з найяскравіших представників руху шістдесятників. Його і було обрано для аверсу купюри.
Під час презентації Андрій Пишний наголосив: «Новий номінал – не про більше готівки чи інфляцію, а про зручність. Якщо в 2019-му середню зарплату видавали 10 купюрами найвищого номіналу, то у 2026-му до появи 2000-ї – вже 30-ма. Мета – здешевити готівковий обіг і зменшити логістичні витрати держави, бізнесу й людей».
Голова НБУ пояснив, що візуальний ряд гривні відображає тяглість української культури від Русі до сучасності, а постать Василя Стуса завершуватиме цю генезу на банкноті найвищого номіналу.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук зауважив, що нова купюра поєднала в собі всі символи, знаки, айдентику, історію та філософію сучасної України.
«Ця купюра сьогодні на часі, тому що вона дивиться в наше минуле тоді, коли Україна голосно говорить про свою історію. Як ви знаєте, у Верховній Раді ухвалено Закон Про Український національний пантеон. Я дивлюсь на цю купюру і розумію - ось він Український національний пантеон. Найкращі достойники українського суспільства сьогодні вже отримали своє увіковічнення у зображеннях на національній валюті», – наголосив Руслан Стефанчук.
Заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська зауважила, що поява нової купюри – сміливий крок. «Для мене дуже важливо і символічно, що обличчям цієї купюри став Василь Стус. Це модернове наше покоління, з яким ми жили майже в один час. Це не просто обличчя шістдесятництва, які боролись з радянським імперіалізмом. Це обличчя усіх українців, які боролись з Радянським Союзом. Коли Василь Стус сказав: "Поки ми тут – все буде гаразд". Президент в 2022 році йому відповів: "Ми тут"», – заявила Олена Ковальська.
Голова УІНП зазначив, що поява постаті українського дисидента на банкноті створює символічний місток між минулим і сьогоденням. Василь Стус уособлює покоління українських інтелектуалів, які в умовах радянського тоталітарного режиму відстоювали право на свободу, гідність та власну національну ідентичність.
«Сьогодні Стус сприймається не лише як історична постать сучасної історії, чи як видатний поет, а як один із моральних орієнтирів сучасної України – символ незламності, внутрішньої свободи та опору імперіалізму. Саме тому його образ на банкноті має значення, що виходить далеко за межі звичайного вшанування пам’яті. Те що радянський режим прагнув заборонити і знищити, у незалежній Україні стає частиною офіційної символіки. У цьому сенсі історичне коло ніби замикається: голос який намагалися заглушити, не лише був почутий, але й перетворився на один із голосів самої держави», – розповів Олександр Алфьоров.
Вибір Василя Стуса для зображення на гривні не випадковий, адже це один із найяскравіших представників руху шістдесятників. За критику радянського режиму він був двічі засуджений, а життя його обірвалося в таборі особливого режиму в Пермській області. Сьогодні його ім'я є символом незламності, боротьби за свободу та людську гідність.
У дизайні – стилізований тризуб у стилі військової символіки, поєднаний із гаслом «Слава Україні – Героям слава» (в основі – армійський шеврон, що кодує слово «воля»). Також символізм незламності руху шістдесятників переданий через образи мозаїк Алли Горської, Віктора Зарецького, та Бориса Плаксія – «Боривітер» 1967 року та «Птах» 1970 року і рядки зі збірки Василя Стуса «Зимові дерева»: «А свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве», виконані шрифтом, створеним на основі абетки Георгія Нарбута.
На реверсі зображено будівля філологічного факультету Донецького національного університету, який носить ім’я поета. Саме тут на історико-філологічному факультеті навчався Василь Стус та формувався його світогляд як українського літератора та правозахисника.
Будівля Донецького національного університету імені Василя Стуса нині перебуває на тимчасово окупованій росією території України, проте університет продовжує працювати у Вінниці. Тож зображення будівлі на новій банкноті є додатковим нагадуванням, що тимчасово окуповані українські території залишаються частиною України.
Також на зворотній частині купюри зображено сосну, до образу якої Стус неодноразово звертався у творах, написаних в ув’язненні. Уральські сосни постають у його поезії символом незламності, самотності й болю, а водночас – зв’язку зі світом, що допомагав поетові не піддатися відчаю.
Дата введення банкноти в обіг – 4 вересня 2026 року також є символічною. Саме 4 вересня 1965 року Василь Стус разом із соратниками взяв участь у першому публічному протесті проти репресій української інтелігенції в кінотеатрі «Україна», а 4 вересня 1985 року поет загинув у радянському таборі особливого режиму.