1906 народився Зиновій Книш, діяч ОУН

16 червня 1906 року в Коломиї народився письменник, публіцист, журналіст, історик, перекладач, громадський та політичний діяч, діяч ОУН, борець за незалежність України у XX столітті Зиновій Книш.

Зиновій Книш (1906-1999). Фото: esu.com.ua

 Освіту здобув у народній школі імені Тараса Шевченка та класичній гімназії з українською мовою викладання. Згодом навчався у Львівському університеті, де в 1930 році отримав ступінь доктора права і політичних наук.

Ще в молоді роки долучився до Української військової організації (УВО), яка ставила за мету боротьбу за незалежність України. За свою діяльність неодноразово переслідувався польською владою. У 1929 році вперше заарештували, а в 1931 році засудили до восьми років ув’язнення за звинуваченням у членстві в УВО. Проте вже у 1936 році він вийшов на волю за амністією.

Після звільнення працював у кооперативному русі секретарем дирекції «Центросоюзу» в Львові. Згодом став активним учасником Організації українських націоналістів (ОУН). Входив до проводу організації та брав участь у підготовці похідних груп ОУН, які поширювали український національний рух на східних землях України.

У роки Другої світової війни працював начальником канцелярії Українського центрального комітету, у 1942 році став посадником міста Калуш, а в 1943-1944 роках очолював самоврядування Золочівської округи. У травні 1944 року виїхав до Відня, там опинився у французькій зоні окупації та певний час займався захистом інтересів українських переселенців перед французькою адміністрацією, для чого у червні 1946 року перебрався в Париж. Після еміграції продовжив активну громадську діяльність. Був провідником ОУН (м) у Західній Європі, секретарем світського відділу греко-католицької місії для українців Західної Європи.

У 1949 році оселився в Канаді, де став одним із провідних діячів ОУН (м). Організував і фінансував видавництво «Срібна сурма», яке сприяло поширенню української історичної та політичної літератури.

Багато часу і сил приділяв науковій роботі. Досліджував історію Української військової організації та Організації українських націоналістів, збирав документи, свідчення та спогади учасників визвольного руху. Серед його найвідоміших праць - збірники документів «Розбрат», «Б’є дванадцята», «З таємних документів польської окупації Західної України», а також мемуарні книги «Дрижить підземний гук. Спогади з 1930 і 1931 рр. у Галичині» і «На порозі невідомого». Завдяки цим творам історики змогли розшифрувати сотні невідомих доти псевдонімів активних діячів ОУН. Його праці є важливим джерелом для вивчення історії українського національно-визвольного руху першої половини XX століття.

 Помер 14 листопада 1999 року в Торонто. Похований на цвинтарі Святого Володимира в Оквілі, Канада.