Публічна панельна дискусія «Демографічні втрати України внаслідок Голодомору: наука vs інструменталізація історії в минулому і сьогоденні»

У фокусі публічної панельної дискусії – комплексний аналіз феномену інструменталізації історії в питанні обрахування й оцінок демографічних втрат України внаслідок Голодомору, пошук шляхів консолідації академічного середовища, влади і суспільства в підтримці і популяризації наукового знання про Голодомор – геноцид українського народу, осмисленні його уроків.

Коли: 18 листопада 2021, 10:00 – 21:00.

Де: 10:00 – 17:00 Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, 2 поверх); 18:00 – 21:00 Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України (Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60, 12 поверх).

Перша частина дискусії транслюватиметься онлайн на сайті та ютуб-каналі Укрінформу. Щоб долучитися до другої частини дискусії онлайн, зареєструйтеся за посиланням: https://us06web.zoom.us/j/83757507763.

Організатори: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій університету Альберти, Український науковий інститут Гарвардського університету. За підтримки Українського інституту національної пам’яті.

Десятиліттями комуністичний імперський режим, намагаючись приховати геноцидний злочин – Голодомор, переслідував і репресував науковців-демографів, цілі наукові інституції, замовчував або дискредитував «політично незручні» результати  дослідницької роботи. Під час Другої світової війни прагнення українських науковців наблизитись до з’ясування масштабів людських втрат об’єктивно ускладнювали політично вмотивовані дії окупаційного нацистського режиму, для якого тема голоду початку 1930 років виступала одним з інструментів пропаганди й стратегії самолегітимації. Натомість у позначені Холодною війною повоєнні десятиліття система спеціальних сховищ  і заперечення СРСР самого факту голоду та неготовність багатьох держав світу з політичних та економічних міркувань почути правду про цей злочин створили міцне тло інформаційної блокади довкола теми Голодомору, яка була прорвана лише з крахом монополії Компартії на владу та ідеологію, з розвалом Радянського Союзу.

За останні десятиліття завдяки академічній свободі й відкритості колись таємних архівів дослідження передумов, перебігу і наслідків Голодомору дали вагомі результати, а проведені науковцями-демографами ретельні обчислення втрат населення радянської України внаслідок вбивства голодом загалом були прийняті міжнародним академічним середовищем. Попри це, розколота пам'ять, меморіальні війни та вкорінені у свідомість частини українського суспільства від радянських часів уявлення про місію науки як служниці ідеології час від часу зумовлюють спроби інструменталізації історії Голодомору, одним із проявів якої є штучне завищення кількості жертв. Ситуацію загострюють перманентні спроби Росії використати в гібридній війні проти України появу в українському публічному просторі помилкових, ненаукових, відверто політизованих підходів у висвітленні вкрай чутливої теми Голодомору.

Усі ці проблеми особливо актуалізуються нині, коли увага представників різних гілок української влади, медіа і суспільства прикута до підготовки до 90-х роковин Голодомору в 2023 році. Спроби політичної інструменталізації історії Голодомору за цих умов, якими б намірами вони не мотивувалися, є в своїй суті контрпродуктивними і небезпечними, ускладнюють процеси об'єктивізації наукового знання, осмислення уроків важкого історичного минулого і консолідації українського суспільства в його прагненнях відстояти власну державність і рухатися вперед, розбудовуючи успішне майбуття.

Ключові питання дискусії:

• особливості функціонування історико-демографічної науки під пресом сталінської тоталітарної системи (життєвий, творчий шлях науковців-демографів, репресований перепис 1937 року);
• між молотом сталінського і ковадлом нацистського тоталітарних режимів: що нам відомо про досліди і дослідників сталінської політики творення голоду в роки Другої світової війни;
• травма, посилена навмисним замовчуванням: особливості репрезентації втрат унаслідок Голодомору в свідченнях очевидців, популярній, науково-популярній літературі повоєнних десятиліть;
• розколота пам'ять / наука (не) на службі ідеології: про сенси дебатів щодо оцінок людських втрат унаслідок Голодомору в публічному просторі сучасної України;
• що спільного між інструменталізацією історії та айкідо: як Росія використовує помилки і політизовані оцінки українських дослідників з проблематики  Голодомору в гібридній війні проти України;
• небезпеки інструменталізації історії в частині визначення демографічних втрат унаслідок Голодомору в контексті перспектив ствердження  студій Голодомору в міжнародному академічному просторі та зусиль української держави щодо визнання Голодомору геноцидом у світі;
• академічна спільнота – влада – суспільство: шляхи взаємодії у формуванні історичної політики пам’яті стосовно теми Голодомору та протистоянні маніпуляціям громадською думкою за допомогою інструменталізації історії.

Звертаємо увагу, що у зв'язку з карантинними вимогами кількість присутніх у залі обмежена. Заохочуємо долучатися онлайн через трансляцію на ресурсах Укрінформу під час першої частини дискусії та зумом (посилання у четвертому абзаці) під час другої частини дискусії. При вході до залів Укрінформу та Інституту демографії обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром. Вхід тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

З додатковими питаннями звертайтеся: demography@idss.org.ua, +38 067 329 2889, +38 097 081 3820.