Локальна пам'ять: нагородження козацькимим хрестами в Одесі та інші новини з регіонів

Наукова конференція в Дніпрі, патріотичний забіг в Полтаві, нагородження хрестами в Одесі та інші новини з регіонів у п'ятому випуску інформаційно-новинного дайджесту про діяльність міжрегіональних відділів Української інституту національної пам'яті "Локальна пам'ять".

25 вересня в Чернігівському обласному молодіжному центрі презентували книгу Євгена Зінича «Волонтерські щоденники», яка розповідає про феномен про волонтерства під час російсько-української війни.

Організатори заходу стали Український інститут національної пам’яті та Чернігівський обласний молодіжний центр за сприяння Чернігівської облдержадміністрації.

«Насамперед, дуже важливо, що ця цікава, неймовірно важлива та актуальна книга волонтера про сучасну російсько-українську війну видана Міністерством культури та інформаційної політики України за кошти державного бюджету. Ви розумієте значення такої події. Структура книги: передмова Юрія Косенка, голови правління ГО «Українська ініціатива, який допоміг разом з іншими соратниками її підготувати та видати; пролог, 25 розповідей та епілог. Після прочитання ловиш себе на думці, що це щось знайоме, рідне, що таке вже відбувалося в історії. І згадується, що у 1941 році старшина Армії УНР Євген Маланюк написав про Захисників України часів революції 1917-1921 років, що народжується новий Українець: «Саме від Крут – не тільки психологічно, а й хронологічно – починається в нашім житті тип новітнього українця, тип, що намагається надавати проявам українськості ціни справжнього, вже національного стилю». Отже, на нашу думку, з 2013-2014 років, тобто від Революції Гідності та початку російської агресії, ми свідки та учасники народження нового Українця — державника, господаря, який бере на себе відповідальність за долю України», — розповів співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко.

В презентації взяли участь ветерани російсько-української війни, волонтери, представники УІНП, Міністерства у справа ветеранів, активна громадськість Чернігова. Ознайомитись з книгою можна у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка та Чернігівській центральній міській бібліотеці імені М.М. Коцюбинського.

Фото надані Північно-Східним відділом УІНП

23 вересня у Чернігові Український інститут національної пам’яті та Чернігівський обласний молодіжний центр представили виставку «Тріумф людини. Мешканці України, які перемогли ГУЛАГ».

«Виставка, на нашу думку, документально точно, без пощади показує сутність злочинного комуністичного тоталітарного режиму — форми російського імперіалізму. Концентраційні табори є душею цієї нелюдської системи. Без тотального насильства, рабства, надексплуатації такі держави існувати просто не можуть», — підкреслив представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко.

Бутко звернув увагу на кількість стендів, присвячених боротьбі політичних в’язнів з кримінальними злочинцями – «блатними», «крадіями в законі».

"Кримінальників свідомо використовувала адміністрація тюрем і таборів радянської пенітенціарної системи, щоб знищити все людське у в’язнів, перетворити їх на слухняних рабів. Це були справжні й криваві війни з великою кількістю жертв. Проте, людяність, гідність, мужність всіх тих, хто вважав і вважає, що свобода є найвищою цінністю, перемогла", - пояснив Бутко. 

Виставку протягом двох тижнів можна подивитись в Чернігівському обласному молодіжному центрі (вул. Магістратська,3, м. Чернігів).

Фото надані Північно-Східним відділом УІНП

23 вересня в управлінні культури та туризму Чернігівської міської ради відбувся круглий стіл на тему «Чернігів та радянська влада у 1920-х – 1940-х роках».

Організатори заходу стали Український інститут національної пам’яті, Чернігівський обласний молодіжний центр, управління культури та туризму Чернігівської міськради та за участю Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського.

Співробітник УІНП Сергій Бутко розповів історію створення комуністичних концтаборів, згадав про долю відомих чернігівців, які чинили опір злочинному режиму, наголошуючи на гострій актуальності цієї теми як для українського суспільства в цілому, так і громади міста Чернігова.

«Влітку цього року влада Російської Федерації, держави агресора, за вигаданим жалюгідним звинуваченням засудила та ув’язнила російського історика Юрій Дмітрієва, одного з найвідоміших дослідників сталінських репресій, обставин загибелі та місць поховань тисяч жертв, серед яких згадаємо і уродженця Чернігова, письменника і поета Марка Вороного. Це надпотужний сигнал, який ми маємо почути і зрозуміти, врахувати у справі відбиття російської агресії проти України», - зазначив Бутко.

Під час підбиття підсумків круглого столу співробітник управління культури та туризму Чернігівської міськради Олександр Бондар резюмував: «Такі зустрічі фахівців для широкої аудиторії треба проводити і надалі, зробити їх традиційними».

Фото надані Північно-Східним відділом УІНП

26 вересня у Музейно-культурному комплексі “УФТІ. Харків» відбувся Фестиваль конструктивізму В межах фестивалю керівниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Інституту Марія Тахтаулова взяла у дискусії на тему: «Чужа спадщина: що робити з надбанням 1920-1930-х рр.?»

Представниця УІНП нагадала, що Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки», чітко визнає, що є цією символікою та має бути прибрано з публічного простору, наголосила, що у жодному випадку не йдеться про забуття та викривлення радянського періоду з нашої історії.

«Навпаки, ми маємо ретельно, на підставі джерел, і у цьому нам допомагає ще один Закон з декомунізаційного пулу «Про доступ до архівів репресивних органів», досліджувати цей період. Це унеможливити повторення тоталітарних практик у майбутньому», – зазначила Тахтаулова.

У дискусії також взяли участь засновник ініціативи “KharkivHeritage” Дмитро Скуріхін та науковий співробітник Національного військово-історичного музею Євгеній Шатілов. Розмова вийшла емоційна, але ґрунтовна. Учасники дискусії в цілому дійшли згоди, що спадщину треба зберігати, всебічно вивчати, та критично осмислювати.

Фото: Марія Тахтаулова

Південний міжрегіональний відділ УІНП 26 вересня провів лекцію для військовослужбовців однієї з частин Південного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України

Лекцію на тему «Історія Одеси: український вимір» для військових прочитав доцент кафедри історії України факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Олександр Музичко .

Дослідник розповів військовим про історію Одеси, про провідників національного руху в Одесі у 1917-1920 роках, про інтелектуальну еліту Південної України, про Українську громаду в Одесі, про одеську «Просвіту».

«В роки Української революції Одеса жила бурхливим життям, в той час майже в півмільйонному місті, відбувалися запеклі бої за українську державність. У ній кипіло політичне, господарсько-кооперативне й культурне життя. Українці Одеси зробили надзусилля, часто без державної підтримки, спрямовані на збереження власної ідентичності. Але весь цей час в місті діяла потужна опозиція до українців у середовищі російської інтелігенції, органів самоврядування і особливо московської церкви», - зазначив під час виступу Музичко.

Начальник Південного відділу УІНП Сергій Гуцалюк розповів військовослужбовцям про діяльність Інституту, та Південного відділу зокрема, про проєкти та цікаві матеріали з історії Південної України та Одеси. Також передав до бібліотеки комплекти видань УІНП.

Фото: Уляна Громович

27 вересня в Кафедральному Соборі Різдва Христового Православної Церкви України відбулися урочистості з нагоди 15-ї річниці від дня заснування Чорноморського гайдамацького з'єднання. В заходах взяли участь гайдамаки, представники духовенства, історики та військовослужбовці.

Керівники Чорноморського гайдамацького з'єднання відзначили козацькими хрестами всіх, хто пройшов 15-річний шлях організації разом, та тих, хто приєднався за цей час до спільної справи.Зокрема, нагородами відзначено співробітників Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті — Уляну Громович і Олександра Городилова.

«Ми дуже раді, що за час існування нашого відділу — стали справжніми друзями і побратимами не тільки з вченими, журналістами та владою, але й військовослужбовцями і козацькими організаціями. Насправді у нас спільна мета — показувати історію такою, як вона була. Не з точки зору держав, що окупували нашу землю в різні часи, а справжню історію нашого народу», - заявив під час нагородження Олександр Городилов.

Фото: Уляна Громович

28-30 вересня 2020 року у місті Вінниці відбувся Всеукраїнський семінар-тренінг «Співпраця – 2020». За підтримки Міністерства молоді та спорту України та у співпраці з Департаментом соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА, три дні поспіль відбувався захід спрямований на налагодження конструктивної взаємодії між суб’єктами національно-патріотичного виховання.

В заході взяли участь представники обласних, місцевих центрів національно-патріотичного виховання, представники структурних підрозділів обласних та районних державних адміністрацій, які відповідальні за розвиток національно-патріотичного виховання у регіонах, а також представники інститутів громадянського суспільства. До участі у форумі також були запрошені співробітники Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Богдан Галайко та Олексій Серветнік.

Начальник відділу Богдан Галайко в рамках гутірки «Навіщо нам декомунізація?» розповів про правові, мотиваційні засади та регіональні особливості процесу декомунізації в Україні, наголосив на досягненнях та окреслив майбутні виклики. У часі бесіди було зазначено про необхідність початку процесу деколонізації у публічному просторі, як наступному етапу протидії російським імперським мітам.

«Національно-патріотичне виховання є надзвичайно важливим та необхідним процесом для сучасної української держави. Особливо це відображається у контексті теперішньої російської агресії супроти України. Ми повинні використовувати різні методи боротьби проти загарбників, а національно-патріотичне виховання має слугувати підґрунтям для виховання справжніх патріотів та захисників України», - зауважив Богдан Галайко.

Фото:Олексій Серветнік

26 вересня в Українському інституті Америки (Нью-Йорк, США) відбувся міжнародний науковий онлайн-вебінар «Український досвід 1945 року - 75-річна ретроспектива» (Dear Speaking Participants of the «Ukrainians in 1945»). Організаторами в рамках заходу «Українські історичні зустрічі» стали Український конгресовий комітет Америки (УККА), Український інститут Америки та Центр американсько-українських відносин (CUSUR).

У заході взяли участь науковці з України та Америки, громадські діячі та дипломати. Із вітальними промовами виступила Президент Українського інституту Америки Кетрін Наливайко та Генеральний консул України Олексій Голубов. Надалі у трьох панельних сесіях прозвучало сім доповідей про різні ситуації, в яких опинились українці під час переламного 1945 року.

Співробітниця Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук розповіла про діяльність українців у радянських концтаборах наприкінці Другої світової війни. 

На завершення виступив Президент Світового Конгресу України Павло Грод. Він подякував усім за цікаву співпрацю і наголосив: «Світ повинен рішуче стояти на захисті демократичних цінностей. Ми повинні зберігати та вшановувати цю трагічну пам’ять заради наступних поколінь».

25 вересня 2020 р. в Дніпрі відбулася науково-практична конференція «Історія Степової України та подолання історичних міфів». Організаторами заходу стали Південно-Східний відділ Українського інституту національної пам’яті спільно з Інститутом історії Дніпра за підтримки Дніпропетровської облдержадміністрації 

В роботі конференції взяли участь науковці з Києва, Одеси, Дніпра, Запоріжжя. Під час роботи конференції науковці обговорили такі питання: теоретичні аспекти формування ментального простору Степової України у XV–XVIII ст.; населені пункти Вольностей Запорозьких: характерні риси формування та розвитку; межиріччя Дунаю та Південного Бугу в історичній ретроспективі; Південна Україна та тюркський світ: особливості взаємовідносин.

Учасники конференції констатували, що поширення знань про історію Південної України, особливо у публічному просторі продовжує перебувати у полоні стереотипів та міфів випродукуваних російською імперською та радянською історіографію. Ці стереотипи і міфи в умовах російської збройної та інформаційної агресії становлять загрозу національній безпеці, як такі що підживлюють ідеологеми «русского міра» та «Новоросії». На думку науковців важливим є завдання деконструкції тези про «цивілізаторську роль» Московського царства, а згодом Російської імперії в розвитку Південної України. Необхідно зрозуміти як сформувався міф про Новоросію та так звані «пустельні землі», які були анексовані Російською імперією наприкінці XVIII ст.

За результатами дискусій і обговорень була підготовлена резолюцію з п’яти пунктів: необхідність розпочати роботу зі створення системного історичного атласу Вольностей Війська Запорозького низового; продовжити роботу над створенням науково-популярних освітніх відеороликів про міста Південної України; звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням внести зміни до Списку історичних населених міст України; провести дослідження для уточнення часу виникнення м. Павлоград Дніпропетровської області; затвердити перелік історичних сіл України.

Фото надані Південно-Східним відділом УІНП

26 вересня у музеї історії Кам’янське відбулося засідання Історичного клубу на тему: «Вплив особистості на формування міського простору (на прикладі постаті Олександра Поля)»

В рамках науково-практичної конференції «Історія Степової України та подолання історичних міфів» начальник Південно-східного відділу УІНП Ігор Кочергін та заступник директора Інституту історії Дніпра Свястослав Чирук виступили в Музеї історії міста Кам’янське.

«Саме Олександр Поль, а не російська імператриця Катерина ІІ чи царедворець Григорій Потьомкін став ініціатором початку промислового видобутку криворізьких залізних руд та спорудження Придніпровської залізниці, поява яких призвела до того, що міста Дніпро, Кам’янське, Кривий Ріг, Верхньодніпровськ, Нікополь, Маріуполь змінили своє обличчя і перетворилися на потужні промислові центри на рубежі ХІХ–ХХ століть», - пояснив Кочергін.

Олександр Миколайович Поль (1832–1890), громадський діяч Придніпров’я, який брав участь в докорінній трансформації соціально-економічного та соціокультурного простору міст Південної України.

Фото надані Південно-Східним відділом УІНП

26 вересня відбувся полтавський обласний етап всеукраїнський патріотичний забіг з легкої атлетики в память про загиблих воїнів російсько-української війни «Шаную воїнів, біжу за Героїв України». Захід влаштовано за підтримки Полтавської обласної ради, Полтавського обласного відділу Міністерства у справах ветеранів України та Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті. 

У заході взяли участь члени родин загиблих, ветерани російсько-української війни, волонтери, курсанти Полтавського військового коледжу, співробітники обласного військового комісаріату та просто небайдужі полтавці.  Учасники спортивного дійства долали пятикілометрову дистанцію. Разом з номером учасника на формі також зазначалося ім’я полеглого захисника чи захисниці, у пам'ять про якого легкоатлет-аматор здійснював забіг.

Співробітник УІНП Олег Пустовгар вручив переможцям настільну гру Інституту «Українська революція 1917-21», плакати «Державний гімн України», фундаментальне видання «"Братня" навала. Війни Росії проти України ХII-ХХIст.», а також книги та брошури, що створені й видані УІНП про боротьбу за незалежність України у різні історичні періоди.

«Історико-просвітницький продукт, який створюють фахівці УІНП - це наш посильний внесок у справу перемоги над агресором, у справу деокупації свідомості. Адже ця війна не тільки за території, передусім за свідомість»,- наголосив Пустовгар.

Фото надані Північно-Східним відділом УІНП