«Локальна пам'ять»: відкриття виставки у Вінниці та інші новини регіонів

«Локальна пам'ять»: відкриття виставки у Вінниці та інші новини регіонів

3 вересня у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського відбулися традиційні вересневі Стусівські читання «І в смерті з рідним краєм поріднюсь…», приурочені  до дня пам’яті поета-земляка, прозаїка, перекладача, мислителя, літературознавця, правозахисника, дисидента, члена Української Гельсінської групи, борця за Незалежність України у ХХ столітті та Героя України Василя Стуса.

Від Інституту, участь у заходах взяв головний спеціаліст Першого міжрегіонального територіального відділу УІНП Олексій Серветнік. У своєму виступі співробітник Інституту зауважив важливість постаті В. Стуса, геніального українця, який чинив спротив комуністичному тоталітарному режиму та важливість культивування творчості поета, особливо у контексті Війни за Незалежність України. До участі у  вересневих Стусівських читаннях доєдналися представники органів державної влади та місцевого самоврядування, освітяни, письменники, науковці, журналісти, громадські діячі, викладачі та студентська молодь.


Представниця Українського інституту національної пам’яті в Дніпрі Ірина Рева передала видання Інституту до фондів наукової бібліотеки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки та об'єднанню «Дніпровські міські бібліотеки». Книги також поповнили бібліотеку отоларингологічного відділення Військово-медичного клінічного центру Східного регіону та бібліотеки підрозділів 7-го корпусу ДШВ.

Серед переданих видань: колективна монографія «Нариси з історії освоєння Південної України XV–XVIII століть», книга історикині Оксани Каліщук «Аромат пам’яти й історії з присмаком гіркоти. Компаративний аналіз подій Другої світової війни», збірник «А це наш Петлюра. Спомини про Голову Директорії та Головного Отамана військ УНР», упорядкований Володимиром Сергійчуком, а також книга-путівник Олександра Кучерука «30 адрес Симона Петлюри», що поєднує конкретні київські локації з розповідями про пов’язані з ними історичні події, фотоальбом до 30-річчя проголошення Незалежності України «Найкращий час», книга Владіміра Тисменяну «Диявол в історії. Комунізм, фашизм і те, чого вчить двадцяте століття», книга Наталки Позняк-Хоменко «Волонтери: Сила небайдужих» про волонтерський рух в Україні від 2014 року, збірник документів «Провідники повстанського руху Придніпров’я. 1918–1922 рр.», упорядкований істориками Юрієм Пахоменковим, який нині захищає Україну в лавах ЗСУ, та Олександром Чепурком, а також серія артплакатів «Визначні діячі Української революції 1917–1921 рр.».


У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка Український інститут національної пам'яті "ВИГНАННЯ. До 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння,  Західної Бойківщини, Любачівщини, Холмщини, Південного Підляшшя".

Участь у відкритті взяли заступниця директора з наукової роботи Вінницького обласного краєзнавчого музею Оксана Яремчук, співробітник Першого міжрегіонального територіального відділу Інституту Олексій Серветнік, науковці, музейники, громадськість. Модерувала захід завідувачка науково-дослідницького відділу новітньої історії музею Лариса Семенко.

Нагадаємо, 13 вересня, у другу неділю місяця, ми вшановуємо пам’ять українців, яких у 1944–1951 роках примусово депортували з рідних домівок на теренах польсько-українського прикордоння. Коли наприкінці Другої світової війни встановлювався польсько-радянський кордон, комуністичні режими в Україні та Польщі підписали 9 вересня 1944 року угоду про «взаємний обмін населенням». Результатом цієї угоди стало переселення близько 750 тисяч українців із Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини. Переселення – яке мало бути добровільним, а перетворилося на примусову депортацію – обернулося для людей репресіями, втратою домівок і майна, а для декого – і життя, обмеженням прав.

"І сьогодні, під час широкомасштабного вторгнення Росії на територію України, частина депортованих українців із польсько-українського прикордоння опинилися у тих південних і східних регіонах, які зараз знаходяться під тимчасовою російською окупацією або на лінії фронту. Люди, чия родинна пам’ять уже має біль від втрати рідного дому, втратили його вдруге, або зіткнулися з переслідуваннями, загрозою життю та здоров'ю" - зауважив Серветнік.