Несприйняття РПЦ, підтримка Пантеону та шана козацтва: УІНП презентував щорічне соцопитування
Український інститут національної памʼяті презентував результати соціологічного опитування, покликаного дослідити ставлення українців до історії та державної політики національної памʼяті.
Це загальнонаціональне репрезентативне опитування методом телефонного інтерв’ю (САТІ) на замовлення УІНП здійснила компанія «Оперативна соціологія». Вона опитала 2007 респондентів з усієї України (крім тимчасово окупованих територій) і додатково не менше 250 респондентів у Києві, Дніпрі, Одесі, Запоріжжі, Кропивницькому та Чернівцях.
Розпочавши презентацію, начальниця Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установах УІНП Олена Охрімчук відзначила, що УІНП уже протягом чотирьох років співпрацює з товариством «Оперативна соціологія», що свідчить про інституційну тяглість, а також важливість неперервності соціологічних досліджень у межах однієї форми та інструментарію.
Своєю чергою директор ТОВ «Оперативна соціологія» Денис Денисенко відзначив щорічне зростання зацікавленості дедалі ширшої аудиторії у цих дослідженнях. Також він зауважив, що частина питань анкети повторюється уже четвертий рік, а тому є можливість спостерігати динаміку змін суспільної думки.
Зацікавленість в історії України
Згідно з даними соціологічного дослідження, рівень зацікавленості історією України серед українців щороку зростає. У системі оцінювання свого рівня зацікавленості за десятибальною шкалою, найвищу оцінку – 10 поставило 34,8% українців. У порівнянні з попереднім роком це нижча цифра, адже тоді показник був 49% відповідно. Водночас в динаміці можна прослідкувати, що рівень зацікавленістю історією України залишається доволі високим.
«Ми можемо констатувати, що з початком повномастабного вторгнення був сплеск інтересу до минулого України. Надалі він залишається на приблизно однаковому рівні, поступово і не значно зменшуючись», - відзначив Денис Денисенко.
Найбільш популярним джерелом, звідки українці черпають історичні знання, - це відеоконтент, насамперед YouTube. Згідно опитувань, 51,9% саме звідти бере інформацію про історію України. Також великий відсоток припадає на документальні фільми (37,7%) та телевізійні програми (25%). Серед тем, якими цікавляться українці, найбільше можна виділити: козацтво та Гетьманщина (39,2%), Русь (31,5%), а також історія незалежної України (27,6%). Водночас, якщо йдеться про локальні особливості, то найбільше українці пишаються історією козацтва (26,5%), Війни за Незалежність (24,9) та археологічною спадщиною (19,4%).
Водночас, згідно із соціологічним дослідженням, значна частина українців не знає, хто такий Андрій Мельник (45,2%) та Євген Коновалець (38%). Однак, ті, хто знають, ставляться до цих постатей здебільшого позитивно - 17,3% та 26,2% відповідно. Найбільше ж позитивного сприйняття (із запропонованих персоналій) викликає Василь Стус - 68,5%. Не знають про такого поета і дисидента лише 6,8 % опитаних.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зауважив, що питання ставлення до історичних постатей прямо стосуються майбутнього створення Українського національного пантеону.
«Важливо, що перепоховання Андрія Мельника та Євгена Коновальця дали змогу більшій кількості українців дізнатися про цих діячів. Окремо варто зауважити, що Національний банк, що називається, влучив у ціль, коли обрав зображення Василя Стуса на нову банкноту в 2 тисячі гривень», - наголосив Олександр Алфьоров.
Також відзначимо, що згідно опитувань, 33,4% українців довіряють повністю УІНП та ще 55,2 % частково довіряють Інституту.
«Важливо розуміти, що ці цифри показують лише пряму роботу УІНП. Водночас команда Інституту готує матеріали для органів місцевої влади, закладів культури та освіти до кожної пам’ятної дати в історії. Тобто насправді УІНП працює значно глибше на всю систему державного управління», - зауважив Олександр Алфьоров.
Актуальні питання політики національної пам’яті
Згідно з опитуванням, 98,2% українців знають про щоденну акцію пам’яті за загиблими учасниками Війни за Незалежність України «Хвилина мовчання». Водночас, лише 51,3% опитаних постійно беруть у ній участь, а 42,3% – інколи беруть участь. Лише 5,8% принципово не беруть участь в акції.
«Можемо стверджувати, що загальнонаціональна акція «Хвилина мовчання» є дуже відомою комеморативною практикою, що успішно вкорінилася в суспільстві. Дійсно люди знають та долучаються до акції. Це яскравий приклад успішної реалізації політики національної пам’яті», - відзначив Денис Денисенко.
Що стосується ідеї створення Українського національного пантеону, то повністю підтримують ідею 44,3% опитаних і 35,3% скоріше підтримують. Тобто в цілому можна стверджувати, що майже 80% українців загалом схвально ставиться до Українського національного пантеону.
На думку опитаних, найперше в майбутньому пантеоні мають бути представлені діячі науки та культури світового рівня та українські Нобелівські лауреати. Такий підхід підтримує 51,6%. Також високий показник мають борці за Незалежність України різних епох - 45,7% та Головнокомандувачі ЗСУ сучасної боротьби з Росією - 43,5. Найменше (16,3%) мають сучасні президенти України.
Подібно, як з питанням про створення Українського національного пантеону, майже повний консенсус серед опитаних у ставленні до Російської православної церкви. Майже 73 % українців підтримує повну заборону цієї релігійної організації, тоді як проти лише 6% опитаних.
Ще одне актуальне питання політики національної пам’яті сьогодення – українсько-польські стосунки. Згідно з опитуванням, 57,6% вважають, що стосунки нині в чомусь дружні, а в чомусь ворожі. Повністю ворожими їх вважає 4%, а цілком дружніми - лише 2,4% респондентів.
Подивитися повну версію презентації соціологічного дослідження можна за посиланням.