1930 – народився Микола Коц, засновник і голова Української Гельсінської Спілки на Волині

1930, 4 грудня – в селі Гуща Любомльського району народився Микола Коц, громадський діяч, засновник і голова Української Гельсінської Спілки на Волині, член Всеукраїнського Товариства політичних в’язнів і репресованих.

Микола Коц

Микола Коц походив із багатодітної сім’ї. Радянська влада його родину  внесла до списку  куркулів, батька почали обкладати подвійними, а то й потрійними податками. А в листопаді 1940-го прикордонні війська НКВД виселили сім’ю з хати. Родині з дітьми дивом вдалося втекти і знайти притулок неподалік у польському селі Острувки. Пізніше довелося переховуватися в землянці в лісі від нацистів, які, відходячи, спалили Гущу. Хата Коців вціліла. 

Відслуживши в армії, Микола Коц поїхав до Києва здобув освіту. Потім учителював на Тернопільщині. Викладаючи у Копичинському сільськогосподарському технікумі, Микола Коц виготовляв і поширював самвидав, де викривалася злочинна суть комуністичної влади. За це у 1968 році був засуджений до 7 років радянських концтаборів і 5 років виселення та відправлений у концтабори Мордовії. Лише у 1979-му зміг повернутися в Луцьк. І далі підтримував зв’язки із дисидентами.

«Півроку не мав житла і роботи. Врешті поїхав до Києва, на одну ніч зупинився в Івана Коваленка, потім переночував в Андрія Коробаня, який повідомив, що якраз Василь Стус повернувся із заслання. Після знайомства поет запропонував мені залишитися в нього на нічліг. Я прийшов десь серед дня, а проговорили і вечір, і ніч. Поставили поряд розкладачки і розповідали про свої біди. Василь був під наглядом, то провів тільки на вулицю. «Далі, – каже, –  не можу йти, бо вже треба на зміну». Він пішов на роботу, десь на взуттєвій фабриці працював, а я поїхав знову в Луцьк», – згадував Микола Коц.

У час національно-демократичного піднесення кінця 1980-х – початку 1990-х Микола Коц був активним учасником руху за незалежність України. У 1988 році він став засновником і очолив Українську Гельсінську Спілку на Волині. У лютому 1992-го отримав квартиру в Луцьку. На основі архівних документів досліджував радянські репресії.

Автор численних статей та книг. 

Помер у Луцьку 26 січня 2017 року.

Підготувала Леся Бондарук.